Калориметр містить воду масою 1, 2 кг за температури 20 с.у воду поміщають лід масою 1 кг.якою була початкова температура льоду, якщо його кінцева маса становить 0, 84 кг?

По условию задачи теплоемкостью калориметра можно пренебречь.
Поскольку в калориметре лед растаял не весь (часть его плавает в воде), то будем считать конечную температуру воды нулевой.
Тогда:
1)
При остывании воды выделилось
Q₁ = c₁*m₁*Δt₁ = 4200*1,2*20= 100 800 Дж
2)
Растаяло льда:
m₂ = 1 - 0,84=0,16 кг
3)
Пусть температура льда была (-X)°C
Тогда на нагревание этого льда потребовалось
Q₂=c₂*m1*X  = 2100*1*X = 2100*X Дж
Лед необходимо превратить в воду:
Q₃ = m₂*λ = 0,16*3,3*10⁵ = 52 800 Дж
4)
А теперь можно составить уравнение теплового баланса:
Q₁ = Q₂+Q₃
100 800 = 336*X+52800
2100*X = 48 000
X = 48  000 / 2100 ≈ 23°C

Значит, лед имел температуру:

t = -X = - 23°C
 

Объяснение:

Ця формула для визначення періоду коливань математичного маятника була виведена і перевірена на дослідах голландським фізиком К. Гюйгенсом (1629 — 1695), тому її часто називають формулою Гюйгенса.

Період коливань математичного маятника залежить лише від прискорення вільного падіння в даному місці Землі і від довжини маятника. Період не залежить від амплітуди коливань і від маси підвішеного тягарця, що легко перевірити на дослідах з різними маятниками. Слід лише пам'ятати, що розміри тягарця мають бути малими порівняно з довжиною підвісу і що малим має бути також кут відхилення маятника від вертикалі. З наведеної залежності періоду коливань математичного маятника можна легко експериментально визначити прискорення вільного падіння. Для цього треба виміряти довжину маятника і період його коливань.

Лично мое мнение таково : Летом серая ночь, а не темная. Все дело в длительности дня.) ) Да и, летом мы не нуждаемся в уюте и тепле, его и так много, а вот зимой, мы все чаще смотрим на звезды, чтобы получить от них, хоть какой-то теплый свет.)) )

Ну, а, если серьезно, то все просто. Зимой ночь длинная, "черная", на фоне очень темного неба можно разглядеть гораздо больше светлых пятен.) ) А летом, даже ночью в небе можно разглядеть облака, солнечные отблески, даже каких-то птичек можно разглядеть вдалеке, вот и звезды на светлом фоне тускнеют.))