Чем предложенная томпсоном модель атома отличается от модели атома резерфорда?

В конце 19 - начале 20 века было установлено, что атом не является "неделимым", а тоже состоит из некоторых "компонентов".
В 1904 году Дж. Томсон предлагает свою модель атома, которая состояла из массивного ядра, и внедренных в это ядро электронов. 
В 1911 году Резерфорд выполняет эксперименты по уточнению строения атома. В 1913 году появляется простейшая планетарная модель "атома водорода" Бора-Резерфорда.

Теплоемкость веществ

Латунь - 400 Дж/кгС
Свинец - 140 Дж/кгС
Сталь  - 500 Дж/кгС
Чугун  - 540 Дж/кгС
Олово  - 230 Дж/кгС

Энергия необходимая для нагрева каждого считаем через
Q=mc(t₂-t₁) где c теплоемкость для каждого, t₂=50 t₁=35

1) латунь 20г  -> 0.02кг*400 Дж/кгС*(50-35)С  =   120 Дж
2) свинец 55г -> 0.055кг*140 Дж/кгС*(50-35)С =  115,5 Дж
3) сталь 25г    ->0.025кг*500 Дж/кгС*(50-35)С  =  187,5 Дж
4) чугун 30г    -> 0.03кг*540 Дж/кгС*(50-35)С  =  243 Дж
5) олово 40г  -> 0.04кг*230 Дж/кгС*(50-35)С  =   138 Дж

ответ 4,3,5,1,2

При охолодженні води в ній розчиняється більше газів. При замерзанні води ці гази зберуться в ма-а-аленький бульбашки. За рахунок цього малесенького кількості газів маса води може збільшитися. На зовсім на трохи, але може. І ще хитрість є. Якщо води в пляшці ну дуже багато було, пляшка може лопнути (якщо скляна була) . Так от, якщо пляшка таки накаже довго жити, відповідь щодо збільшення обсягу в пляшці виявиться проблематичним. А в який такий пляшці? А немає її, тієї-то пляшки. І це, на мій погляд, важливо, бо неспроста в умові задачі дана саме пляшка, а не іржаве відро. Переклав спеціально для тебе.