Дано: h=10м g=10м/с найти: u-? t-? (из формулы h= gt^2/2 и u=gt)

t = 1,41

Объяснение:

юпі́тер  — п'ята та найбільша планета  сонячної системи. відстань юпітера від  сонця  змінюється в межах від 4,95 до 5,45  а. о.(740–814  млн км), середня відстань 5,203 а. о. (778  млн км). разом із  сатурном,  ураном  і  нептуном  юпітер класифікують як  газового гіганта.

юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті; він майже в 318 разів масивніший за  землю. однак маса юпітера недостатня, аби перетворитися на зорю, подібну до сонця: для цього його маса мала б бути ще в 70—80 разів більшою. тим не менш у надрах юпітера відбуваються процеси з досить потужною енергетикою: теплове випромінювання планети, еквівалентне 4·1017  вт, що приблизно вдвічі перевищує енергію, яку ця планета отримує від сонця. вірогідним джерелом такої енергії є гравітаційне стиснення.

планета була відома людям з глибокої давнини, що знайшло своє відображення в  міфології  і релігійних віруваннях різних культур:   месопотамської,  вавилонської, грецької та інших. сучасна назва юпітера походить від імені давньоримського  верховного бога-громовержця.

низка атмосферних явищ на юпітері  — такі як  шторми,  блискавки,  полярні сяйва,  — мають масштаби, що на порядки перевершують земні. примітним утворенням в атмосфері є  велика червона пляма  — велетенський шторм, відомий ще з  xvii століття.

юпітер має понад 67 супутників, найбільші з яких  —  іо,  європа,  ганімед  і  каллісто  — було відкрито  1610  року. дослідження юпітера здійснюють за наземних і орбітальних телескопів, з  1970-х  років до планети було відправлено 8 міжпланетних апаратів  наса:   «піонери»,  «вояджери»,  «галілео»  та ін. у 2011 році було запущено автоматичну міжпланетну станцію  юнона  (. juno, також jupiter polar orbiter, розроблена  наса  і  лабораторією реактивного руху), яка розпочала детальні дослідження юпітера 4-го липня 2016 року.

чтобы преобразовать лед в воду его нужно сначала растопить, то есть перевести в жидкое состояние, а затем, полученную воду при 0 °с довести до температуры 20 °с. для плавления m=0,5 кг льда потребуется количество теплоты

,

где    дж/кг – удельная теплота плавления льда. для повышения температуры воды той же массы (m=0,5 кг) с 0 °с до 20 °с, необходимо затратить теплоты

,

где    - удельная теплоемкость воды;     - изменение температуры воды. таким образом, общее количество теплоты будет равно

,

вычисляем, получаем:

  дж,