Aleksandr_Vasilev
?>

Очень нужно 1. На нерухомий атом Гідрогену налітає другий атом Гідрогену, який також був у незбудженому стані. Чи зможуть вони після взаємодії перейти у збуджений стан? Від чого це залежить? А. Можуть, за рахунок кінетичної енергії другого атома Б. Не можуть, внаслідок збільшення потенціальної енергії взаємодії В. Не можна відповісти однозначно, оскільки, це залежить від зовнішніх факторів 2. Яке з наведених висловлювань правильно описує здатність атома до випромінювання і поглинання фотонів світла під час переходів між двома різними стаціонарними станами? А. Може поглинати і випромінювати фотони будь-якої частоти Б. Може поглинати фотони будь-якої частоти, а випромінювати фотони будь-які частоти В. Може поглинати і випромінювати фотони тільки певної частоти, частота фотонів світла, що випромінюється і поглинається, різна Г. Може поглинати і випромінювати фотони тільки певної частоти, частота фотонів світла, що випромінюються і поглинаються, однакова

Физика

Ответы

Anton-Yurevich222
Поднимаясь по желобу на высоту h шарик приобретает потенциальную энергию
W = mgh.

При малых смещениях можно считать, что амплитуда колебаний по дуге желоба l равна проекции этой дуги на горизонталь X0. Из прямоугольного треугольника, образованного радиусом желоба R, амплитуды горизонтального смещения X0  и проекции крайнего положения шарика на вертикаль (R-h) следует:
X0^2 + (R-h)^2 = R^2
Отсюда получим: X0^2 = 2*R*h - h^2
Учитывая, что при малых колебаниях h^2 << 2*R*h
X0^2 = 2*R*h

Таким образом, получаем выражение для h через амплитуду X0 при малых отклонениях от положения равновесия:
h = X0^2/2R

Потенциальная энергия, максимальная при крайнем положении шарика обретает вид:
W = m*g*X0^2/2R

Теперь получим значение максимальной кинетической энергии шарика (при прохождении положения равновесия). Она равна:
T = m*V0^2/2 + I*Omega^2/2
поскольку, коль шарик катится по жёлобу без проскалзывания, мы должны, помимо кин энергии поступательного движения шарика массы m, учитывать ещё и энергию вращения шарика с моментом инерции I и угловой скоростью вращения шарика вокруг его собственной оси Omega.

При этом максимальная линейная скорость шарика
V0 = Omega*r, где r = радиус шарика =>
Omega = V0/r

T = m*V0^2/2 + I*(V0/r)^2/2

Если шарик совершает гармонические колебания по закону
x(t) = X0*Sin(omega*t) то его скорость должна меняться по закону
v(t) = x'(t) = omega*X0*Cos(omega*t)

Таким образом, максимальная линейная скорость шарика (амплитуда скорости) равна
V0 = omega*X0, где omega - циклическая частота колебаний шарика.

Выражение для максимальной кинетической энергии шарика принимает вид:
T = m*(omega*X0)^2/2 + I*(omega*X0)^2/(2r^2).

Поскольку момент инерции шарика радиуса r и массы m равен
I = (2/5)mr^2, то

T = m*(omega*X0)^2/2 + (2/5)mr^2*(omega*X0)^2/(2r^2) = (7/10)m*(omega*X0)^2

В колебательной системе максимальное значение потенциальной энергии W равно максимальной величине кинетической энергии T.

(7/10)m*(omega*X0)^2 = m*g*X0^2/2R
отсюда, сокращая в обеих частях равенства m и X0 получаем:

(7/5)*omega^2 = g/R

и окончательно
omega^2 = (5/7)*(g/R)
и
omega = sqrt(5g/7R).

Частота такого "маятника" niu = omega/2Pi
niu = sqrt(5g/7R)/2Pi

Период T = 1/niu = 2Pi*sqrt(7R/5g)
shugayzhanna6
Вес в воде меньше из за выталкивающей силы (силы Архимеда)
Fa=F₁-F₂, где Fa - сила Архимеда, F₁=20Н вес тела в воздухе, а F₂ =18,75Н вес тела в воде
Fa=ρ₀Vg, где ρ₀ = 1000 кг/м³ - плотность воды, V- объем короны, g=9,8 м/с² -ускорение свободного падения
отсюда получаем объем короны V=Fa/(ρ₀g)

F₁= ρVg, где ρ - плотность сплава короны
ρ=F₁/(Vg)=F₁/(gFa/(ρ₀g))=F₁/(Fa/ρ₀)=ρ₀F₁/Fa=ρ₀F₁/(F₁-F₂)=
=1000 кг/м³*20H/(20H-18,75H)=16000кг/м³

теперь найдем, сколько в короне было золота, а сколько серебра
Пусть m₁ и m₂ - массы золота и серебра в короне, а V₁ и V₂- объемы золота и серебра в короне
 ρ₁ = 20000кг/м³ - плотность золота
 ρ₂ = 10000кг/м³ - плотность  серебра
тогда m₁=ρ₁V₁ и m₂=ρ₂V₂
(m₁ + m₂)g=F₁ или (ρ₁V₁+ ρ₂V₂)g=F₁
V₁+V₂=V

итак получаем систему из двух уравнений
(ρ₁V₁+ ρ₂V₂)g=F₁
V₁+V₂=V
c двумя неизвестными-V₁ и V₂
V₂=V-V₁
(ρ₁V₁+ ρ₂(V-V₁))g=F₁
ρ₁V₁+ ρ₂V-ρ₂V₁=F₁/g
ρ₁V₁-ρ₂V₁=F₁/g-ρ₂V
V₁(ρ₁-ρ₂)=F₁/g-ρ₂V
V₁=(F₁/g-ρ₂V)/(ρ₁-ρ₂)=(F₁/g-ρ₂Fa/(ρ₀g))/(ρ₁-ρ₂)=(F₁-ρ₂Fa/ρ₀)/g(ρ₁-ρ₂)
m₁=ρ₁V₁=ρ₁(F₁-ρ₂Fa/ρ₀)/g(ρ₁-ρ₂)=ρ₁(F₁-ρ₂Fa/ρ₀)/g(ρ₁-ρ₂)=
=20000кг/м³*(20H-10000кг/м³* (20H-18,75H)/1000кг/м³)/9,8 м/с²*(20000кг/м³-10000кг/м³)=20000кг/м³*(20H-10* 1,25H)/9,8 м/с²*10000кг/м³=2*(20H-10* 1,25H)/9,8 м/с²=1,53 кг

m₂=m-m₁=F₁/g-m₁=20H/9,8 м/с²-1,53 кг=0,511 кг

ответ: плотность короны 16000кг/м³, масса золота в ней 1,53 кг, а масса серебра 0,511

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Очень нужно 1. На нерухомий атом Гідрогену налітає другий атом Гідрогену, який також був у незбудженому стані. Чи зможуть вони після взаємодії перейти у збуджений стан? Від чого це залежить? А. Можуть, за рахунок кінетичної енергії другого атома Б. Не можуть, внаслідок збільшення потенціальної енергії взаємодії В. Не можна відповісти однозначно, оскільки, це залежить від зовнішніх факторів 2. Яке з наведених висловлювань правильно описує здатність атома до випромінювання і поглинання фотонів світла під час переходів між двома різними стаціонарними станами? А. Може поглинати і випромінювати фотони будь-якої частоти Б. Може поглинати фотони будь-якої частоти, а випромінювати фотони будь-які частоти В. Може поглинати і випромінювати фотони тільки певної частоти, частота фотонів світла, що випромінюється і поглинається, різна Г. Може поглинати і випромінювати фотони тільки певної частоти, частота фотонів світла, що випромінюються і поглинаються, однакова
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

natalyaSvetlana
ka-shop
Anatolevich-sergeevna
volodinnikolay19
red-sun2
ayanrsadykov
stendpost
Gennadevna_Baidalina131
Maly01984489
Наталья286
irina-mic
zoosalon-hollywood5
Ioanova Korneeva1093
gdmaslo
magichands68