7 класс. У подножный горы высотой 480 метров барометр анероид показывает 760 миллиметров ртутного столба рассчитайте примерное изучение атмосферного давления на вершине горы. ответ дать с "дано" "си" "решение".

Объяснение:

Чи знаєте ви, що чайник, кавник, лійка – це не кухонні або городні приналежності, але ще і наочний побутовий приклад сполучених посудин.

Якщо ви згадаєте тему «сполучені посудини» з курсу фізики за сьомий клас, то зрозумієте, що окремі частини наведених вище ємностей, мають з’єднання, заповнені (або легко заповнювані) водою. А саме такі судини, що мають загальні, що з’єднують їх частини, наповнені рідиною, і називають сполученими. І якщо ви придивіться уважніше, то побачите, що рівень води в носику чайника або лійки завжди знаходиться на тому ж рівні, що і рівень води в основному відділенні. І якщо нахиляти чайник у різні сторони, то видно, як заспокоївшись, рівні води стають однаковими як у самому чайнику, так і в носику. Саме в цьому і полягає принцип сполучених посудин. І саме він допомагає нам виливати потрібну кількість води невеликою цівкою через носик чайника або лійки. У випадку з відром, наприклад, виливати тонкою цівкою було б набагато складніше.

Закон сполучених посудин у фізиці

Отже, закон сполучених посудин говорить:Причому, не має значення форма і розмір перетину судин. Це чітко видно на прикладі того ж чайника з носиком. Пояснюється цей закон досить Рідина спочиває, значить, тиск в обох судинах на однаковому рівні буде однаково. Щільність у рідини також однакова, так як рідина одна і та ж, значить і висоти рівнів рідини будуть однаковими. Якщо ми додамо рідину в одну із судин або змінимо його рівень, то тиск у ньому зміниться, і рідина буде перетікати в іншу посудину аж до моменту, поки сила тиску не зрівняється. Якщо ж ми наллємо в судини різні рідини з різною щільністю, наприклад, воду та олію, то рівні будуть відрізнятися. Причому, висота рідини з більшою щільністю буде менше висоти стовпа з меншою щільністю.

1) сравним ускорения

воспользуемся формулой из кинематики S = (v² - v0²)/(2a). отсюда

a = (v² - v0²)/(2S).

допустим, что при взлете начальная скорость равна нулю, тогда

a1 = v²/(2S) = 5625/(2*1215) ≈ 2.314 м/c²

при посадке конечная скорость равна нулю, а ускорение отрицательно (так как самолет тормозит), тогда

a2 = v0²/(2S) = 4081.79/(2*710) ≈ 2.874 м/c²

мы видим, что ускорение при посадке больше в

a2/a1 = 2.874/2.314 ≈ 1.242

2) сравним время разбега и посадки

воспользуемся уравнением скорости: v = v0 + a t

при взлете у нас начальная скорость равна нулю. тогда

v = a1t1. отсюда t1 = v/a1

t1 = 75/2.314 ≈ 32.411 c

при посадке у нас конечная скорость равна нулю, а ускорение отрицательно. тогда

0 = v0 - a2t2. отсюда t2 = v0/a2

t2 = 63.9/2.874 ≈ 22.233 c

мы видим, что самолет дольше взлетает, чем садится, в

t1/t2 = 32.411/22.233 ≈ 1.457