Замечено, что колесо велосипеда вращается 10 раз за 5 с. Какой период и частота вращения колеса в это время?​

v(частота)=n/t

T(период) = 1/v

Відповідь:

Бе́та-части́нки (рос. бета-частицы, англ. beta particles, нім. Betateilchen) — електрони й позитрони, які вилітають із атомних ядер деяких радіоактивних речовин при радіоактивному бета-розпаді. Напрям руху бета-частинок змінюється магнітними і електричними полями, що свідчить про наявність у них електричного заряду. Швидкості електронів досягають 0,998 швидкості світла. Бета-частинки іонізують гази, викликають люмінесценцію багатьох речовин, діють на фотоплівки. Потік бета-частинок називають бета-випромінюванням.

Бета-частинки — заряджені частинки, а тому інтенсивно взаємодіють з речовиною на всій довжині свого пробігу. Вони залишають за собою трек іонізованих атомів і молекул. При детектуванні в камерах Вільсона й бульбашкових камерах в магнітному полі, трек закручується, що дозволяє ідентифікувати бета-частинки за їхньою масою.

Відомо більш ніж 1500 ядер, що випромінюють бета-частинки при розпаді.

А́льфа-части́нка (α-частинка) — позитивно заряджена частинка, яка випромінюється ядрами деяких радіоактивних атомів. Потік α-частинок іноді називають α-променями. Кожна альфа-частинка складається з 2 нейтронів і 2 протонів, тобто є ядром атома гелію 4He2+.

Альфа-частинки, маючи у своєму складі два протони та два нейтрони, є подвійними магічними ядрами, тобто відзначаються особливою стабільністю.

Альфа-частинки є одним з продуктів спонтанного розпаду радіоактивних ізотопів, таких як радій чи торій. Процес емісії, альфа-розпад, трансформує один хімічний елемент на інший, знижуючи атомне (чи протонне) число на два та атомну масу (чи ядерне число) на чотири. Альфа-розпад можливий завдяки явищу квантового тунелювання. Кінетична енергія альфа-частинок, які утворюються під час альфа-розпаду, зазвичай становить кілька МеВ. При зіткненнях з атомами середовища новоутворена альфа-частинка сповільнюється, і, урешті-решт, приєднує до себе два електрони, перетворюючись на нейтральний атом гелію.

Пояснення:

Электроскоп. Проводники и непроводники электричества

1. Повторение

Про­дол­жим зна­ко­мить­ся с темой «Элек­три­че­ские яв­ле­ния», и рас­смот­рим во­про­сы, ка­са­ю­щи­е­ся про­во­ди­мо­сти и непро­во­ди­мо­сти ма­те­ри­а­ла­ми элек­три­че­ско­го за­ря­да, а также по­зна­ко­мим­ся с пер­вы­ми про­стей­ши­ми при­бо­ра­ми для из­ме­ре­ния и ре­ги­стра­ции за­ря­дов – элек­тро­мет­ром и элек­тро­ско­пом.

Ранее мы вы­яс­ни­ли, что элек­три­че­ские яв­ле­ния су­ще­ству­ют, что их можно про­на­блю­дать и что свя­за­ны они со вза­и­мо­дей­стви­ем раз­лич­ных за­ря­дов. Также мы вы­яс­ни­ли, что эти вза­и­мо­дей­ствия опре­де­ля­ют­ся по дей­ствию силы, и, со­от­вет­ствен­но, ве­ли­чи­на вза­и­мо­дей­ствия опре­де­ля­ет­ся ве­ли­чи­ной элек­три­че­ско­го за­ря­да. Мы также узна­ли, что од­но­имён­ные за­ря­ды от­тал­ки­ва­ют­ся, а раз­но­имён­ные за­ря­ды, на­о­бо­рот, при­тя­ги­ва­ют­ся.

Я тоже с КЗ с какого ты города?