За яких умов спектр випромінювання речовини є неперервним?

дози іонізуючого випромінювання.  всі види радіоактивного випромінювання звільненням різної кількості енергії і високою проникною здатністю, відтак вони мають різний вплив на живі організми і екосистеми взагалі.

альфа-випромінювання, яке являє собою потік важких частинок, затримується навіть аркушем паперу і практично не здатне проникнути через шкіру людини (рис. 1). воно не є небезпечним, якщо радіоактивні речовини не потрапляють всередину організму людини через відкриту рану, з їжею або повітрям – тоді їхня дія надзвичайно шкідлива.

бета-випромінювання  має значно більшу проникність і здатне проходити в тканини організму на глибину до двох сантиметрів. проникна здатність гамма-випромінювання, яке поширюється зі швидкістю світла, дуже велика. частково воно затримується лише товстою металевою (свинцевою) або бетонною плитою.

пошкодження, викликані в живих організмах опроміненням, є тим більшими, чим більше енергії передано їхнім тканинам. кількість такої енергії називається  дозою. дозу іонізуючого випромінювання людина може зазнати від будь-якого радіонукліда або їхньої суміші незалежно від того, містяться вони поза організмом або всередині його. кількісний вираз енергії випромінювання, отриманої одиницею маси опроміненого тіла (складової екосистеми, тканини організму тощо), називають  поглиненою дозою, яка в системі сі вимірюється в  греях  (1 гр = 1 дж енергії, поглиненому масою в 1 кг). до 50-х років хх ст. для вимірювання обсягу радіації широко використовували інші позасистемні одиниці поглиненої дози –  рентген  (р) і  рад. один рентген відповідає ефекту дії граму радію протягом години на відстані одного метра, що визначається за ступенем почервоніння шкіри. один рад дорівнює 0,01 гр.

1. т.к обменом с ок.средой можно пренебречь, значит количество теплоты, отданное водой при охлаждении, равно количеству тепла, полученного стаканом при нагреве 2. qотданное водой=mводы*своды*(tyначводы-tконечная) mводы=0,2 кг - масса воды, своды=4200 дж/(кг*градус), tначводы=100 градусов - начальная температура воды, tконечная - конечная температура воды и стакана.которую и ищем 3. аналогично для стакана qполученное стаканом=mстакана*с  стекла*(tконечная-tнач стакана) mводы=0,12 кг - масса стакана, сстекла=840 дж/(кг*градус), tначстакана=15 градусов - начальная температура стакана, tконечная - конечная температура воды и стакана.которую и ищем 4.приравниваем формулы во 2 и 3 действии и получаем линейное уравнение с одной неизвестной tконечная: mводы*своды*(tyначводы-tконечная)=mстакана*с  стекла*(tконечная-tнач стакана) после раскрытия скобок, пересения с неизвестной температурой все водну часть и тд получим tконечная=(mводы*своды*tнач воды +mстакана*с стекла*tнач стакана)/(mводы*с воды+mстакана*с стекла) tконечная =(0,2*4200*100+0,12*840*15)/(0,2*4200+0,12*840)=90,9 градуса два момента. 1.обратите внимание, что у воды мы из начальной температуры вычитали конечную, а у стекла наоборот, так как вода остывает(и конечная температура меньше начальной),а стакан наоборот нагревается. 2.конечная температура не может получиться больше температуры воды (больше 100 градусов) и меньше температуры стакана.

Выразим количество теплоты выделившееся при сгорании керосина q1 =q*m1 ( q1 - удельная теплота сгорания керосина=46,2*10^6 дж / кг ( из таблицы) m1 - масса керосина) . и количество теплоты, необходимое для нагревания воды: q2 = c*m2*(t2 - t1) ( c - удельная теплоемкость воды=4200дж/кг*град ( из таблицы) , m2 - масса воды=10кг, t1 - начальная температура воды=10град. , t2 - конечная температура воды=80град) . так как по условиям q1=q2, приравняем и выразим массу керосина m1. q*m1=c*m2*(t2 - t1) , m1 = ( c*m2*( t2 - t1 )) / q . подставим числа: m1=( 4200*10*( 80 - 10)) / 46,2*10^6 =0,064кг. m1=0,064кг. ( 64грамма).