Кмагнитному полю с индукцией 1 тл влетает частица с зарядом 1 мккл перпендикулярно линии магнитной индукции. найдите скорость, если сила лоренца 2, 33 × 10-¹³.

Fл=qvbsinav=f/(qbsina)sina=1 ,т.к а=90°v=2,33*10^(-13)/10^(-6)*1= 2,33*10^(-7) м/сответ: 2,33*10^(-7) м/с

Широкому розумінні магніт  — намагнічене тіло (здебільшого зі сталі або спеціального сплаву, фериту барію, стронцію, самарій-, нікель-, неодим-залізо-бору) або пристрій, що утворює магнітне поле. розрізняють постійні магніти, електромагніти, надпровідні магніти.

постійний магніт має два полюси. той із полюсів, який притягається до північного полюсу землі, називається північним, інший  — південним. північний полюс магніта позначається літерою n, південний  — літерою s.

різнойменні полюси магнітів притягуються, однойменні  — відштовхуються. таким чином, північний магнітний полюс землі, є її південним полюсом, якщо розглядати нашу планету як постійний магніт.

постійні магніти виготовляються із феромагнітних речовин, наприклад, заліза. існування магнітного поля в них зумовлене однаковою орієнтацією спінів електронів завдяки обмінній взаємодії. для виробництва постійних магнітів використовують нікелеві сплави (алні, алніко, алнісі).

магніти мають властивість притягати до себе невеликі предмети з феромагнітних матеріалів.

Простейшим и самым маленьким магнитом можно считать  электрон . магнитные свойства всех остальных магнитов обусловлены  магнитными моментами   электронов внутри них. с  точки зрения  квантовой теории поля электромагнитное взаимодействие   переносится безмассовым  бозоном   —  фотоном   (частицей, которую можно представить как квантовое возбуждение электромагнитного поля).магни́т   — тело, собственным  магнитным полем .  

постоянный магнит  — изделие, изготовленное из  ферромагнетика, способного сохранять  остаточную намагниченность  после выключения внешнего магнитного поля. в качестве материалов для постоянных магнитов обычно служат  железо,  никель,  , некоторые сплавы  редкоземельных металлов  (как, например, в  неодимовых магнитах), а также некоторые естественные минералы, такие как  магнетиты. постоянные магниты применяются в качестве автономных (не потребляющих энергии) источников магнитного поля. свойства магнита определяются характеристиками размагничивающего участка петли  магнитного гистерезиса  материала магнита: чем выше остаточная индукция  br  и  коэрцитивная сила  hc, тем выше намагниченность и стабильность магнита. характерные поля постоянных магнитов  — до 1  тл  (10 кгс).

электромагнит  — устройство, магнитное поле которого создаётся только при протекании  электрического тока. как правило, это катушка-соленоид, со вставленным внутрь ферромагнитным (обычно железным) сердечником с большой  магнитной проницаемостью  {\displaystyle \mu \simeq 10000}. характерные поля электромагнитов 1,5—2 тл определяются так называемым насыщением  железа, то есть резким спадом дифференциальной магнитной проницаемости при больших значениях магнитного поля.