Составить рассказ на тему как вы участвовали в археологических раскопках

Как-то раз я присутствовал при раскопках. я обнаружил много интересного. части древней посуды, гребень и даже ! это было интересно! когда я    находки в город, мне дали медаль: "юному археологу" на следующий год я запланировал съездить в египет на раскопки древнего амфитеатра.

Які властивості має повітря?   чому виникає вітер? різнорідні «моря» повітря. великий об'єм повітря тропосфери з певними властивостями, зокрема температурою, вологістю, запиле­ністю, називають повітряною масою. своїх властивостей повітря­на маса набуває від земної поверхні, над якою перебуває тривалий час. повітряна маса має значні розміри. вертикально вона може охоплювати всю тропосферу, а по горизонталі часто поширюється на сотні й тисячі кілометрів. за температурою розрізняють повітряні маси теплі та холодні, а за вмістом водяної пари - сухі та вологі. сухі, або континенталь­ні, повітряні маси утворюються над великими ділянками суходо­лу, а вологі, або морські, - над морями й океанами. повітряні маси формуються у певних широтах. залежно від цього розрізняють п'ять типів повітряних мас: екваторіальну, тропічну, помірну, полярну арктичну та полярну антарктичну. полярні повітряні маси вирізняються низькими температура­ми, малим вмістом водяної пари у повітрі, значною прозорістю. помірні повітряні маси формуються у помірних широтах обох півкуль. вони можуть бути морськими та континентальними. їхня температура і вологість змінюються протягом року за сезонами. тропічні повітряні маси утворюються у тропічних широтах як у північній, так і в південній півкулях. морське тропічне повітря має досить високу температуру й вологість, континентальне - га­ряче і сухе, а місцями значно запилене. екваторіальна повітряна маса формується поблизу екватора над океаном і суходолом. для неї характерні високий вміст водя­ної пари та висока температура. постійна «боротьба» різних за властивостями повітряних мас. між повітряними масами з різними властивостями виникають вузькі перехідні зони з найбільшою різницею температури, тиску і швидкості вітру. ці зони «боротьби» повітряних мас називають ат­мосферними фронтами. вони поширюються вгору в середньому на 10-12 км, а вздовж земної поверхні - на кілька сотень кілометрів. атмосферні фронти бувають теплі і холодні.

13. На жаль, я не можу фізично накреслити топографічний значок криниці в вашому зошиті, оскільки це текстовий чат. Проте, я можу пояснити, як позначити положення географічних об'єктів за до азимуту.

- Фруктовий сад: Намалюйте символ фруктового саду від криниці під кутом 40° відносно напрямку північного полюса.

- Чагарник: Позначте символ чагарника під кутом 315° відносно напрямку північного полюса.

- Школа: Розташуйте символ школи під кутом 135° відносно напрямку північного полюса.

- Вітряк: Використайте азимут 75° для позначення символу вітряка відносно напрямку північного полюса.

- Мішаний ліс: Розмістіть символ мішаного лісу під кутом 270° відносно напрямку північного полюса.

- Джерело: Використайте азимут 180° для позначення символу джерела відносно напрямку північного полюса.

- Яр: Розташуйте символ яру під кутом 360° відносно напрямку північного полюса.

14. Учні мають повернутися додому за азимутом 180°, оскільки якщо вони рухалися до лісу на захід, то повертаючись вони будуть рухатись в протилежному напрямку - на схід.

15. Щоб повернутись у вихідну точку і пройти найкоротшу відстань, учням потрібно йти на південь, оскільки пройдений шлях на північ і схід вони повинні скоригувати, пройшовши тепер на південь.

16. Щоб повернутися в пункт виходу, мандрівникові потрібно пройти у напрямку 225°, оскільки він спочатку рухався за азимутом 45°, потім змінив напрямок на 135°, що утворило загальний азимут 180°. Для повернення до пункту виходу потрібно додати 45° до цього азимуту, отримуючи 225°.

17. Якщо турист бачить Полярну зірку праворуч від себе, це означає, що він ігає на північ. Таким чином, напрямок руху туриста буде на північ.