Сообщение 5 класс защита озонового !

Убедительное подтверждение уменьшение концентрации стратосферного озона заставил мировое сообщество задуматься над тем, как сохранить озоновый слой земли. в 1985 году в вене была созвана конференция, участники которой согласились с необходимостью принятия мер по защите озонового слоя. рамочный характер венской конвенции 1985 года не предусматривал каких-либо конкретных действий со стороны присоединившихся к ней стран. год спустя охрана озонового слоя вновь стала предметом многосторонних переговоров. канада, сша, норвегия, финляндия, австралия и судан считали, что выход — в замораживании их производства и в значительном ограничении потребления. большинство европейских стран было согласно только на ограничение производства. развивающиеся страны выступали против принятия каких-либо административных мер, так как опасались, что они могут стать препятствием для развития промышленности. и япония придерживались сходной позиции, а практически все крупнейшие производители орв были категорически против принятия любых ограничений. с 1985 года охрана озонового слоя стала одним из важных направлений деятельности для многих стран мира. поиски консенсуса в ходе продолжительных и трудных переговоров и консультаций завершились 16 сентября 1987 года, когда тридцать шесть стран подписали документ, получивший название «монреальский протокол по веществам, разрушающим озоновый слой». в последующие годы были приняты четыре поправки к монреальскому протоколу, скорректировавшие (в сторону ) обязательства, вытекающие из этого международного документа. по состоянию на сегодняшний день сторонами венской конвенции и монреальского протокола являются 197 стран, лондонской поправки (1990 г.) — 196 стран, копенгагенской поправки (1992 г.) — 195 страны, монреальской поправки (1997 г.) — 188 страна, пекинской поправки (1999 г. — 175 стран.монреальский протокол учитывает технологический и уровни различных стран. поскольку принятие мер по защите озонового слоя (прежде всего—отказ от орв), требовало много времени и средств, развивающимся странам была предоставлена отсрочка. тем не менее, вещества с наибольшим озоноразрушающим потенциалом (орп) – хлорфторуглероды (хфу) и галлоны (бромхладоны) – практически полностью выведены из обращения.все это время не прекращались наблюдения за стратосферным озоном, позволившие сделать вывод о действенности предпринятых мер по охране озонового слоя. минимум концентрации был достигнут в 1997 году, что вполне объяснимо — газы из нижних слоев атмосферы в верхние ее слои с задержкой в несколько лет. после 1997 года начал наблюдаться постепенный рост концентрации озона. при этом, максимум концентрации хлора в атмосфере был отмечен в 1993 году, и за последние годы его содержание снизилось на 15%. конечно, об отсутствии хфу в атмосфере и полном восстановлении озонового слоя говорить еще рано — например, время жизни в атмосфере r12, производство которого прекратилось только к 1 января 2010 года, а заправленное им оборудование продолжает работать, составляет около ста лет. тем не менее, наблюдения понять, что сохранение озонового слоя – выполнимая при условии участия в ее решении всех государств планеты. в 2007 году сторонами монреальского протокола было принято решение об ускорении вывода из обращения гхфу. изначально предполагавшийся график поэтапного вывода из оборота гхфу был «ускорен», в результате чего все развитые страны (включая российскую федерацию) должны к 2015 году сократить объем производства и потребления гхфу на 90% от базового уровня, что составит для нашей страны предельный уровень в 399,6 т орп.

ответ:За останні 50 років склалася парадоксальна ситуація: світова цивілізація досягла вражаючих успіхів і в той же час опинилася на грані свого знищення. Це було спричинено низкою глобальних проблем, які особливо загострилися у др. половині XX ст.

До глобальних проблем належать: бурхливий ріст населення; загострення енергетичної кризи; нестача продовольства і злидні в слаборозвинених країнах; ескалація етнічних конфліктів і малі війни; виникнення епідемій; посилення бандитизму і тероризму; релігійні конфлікти; криза культури, моральності, сім'ї; екологічні проблеми регіонального і глобального рівнів тощо.

Екологічні проблеми існують на всіх материках, у всіх країнах. Усі вони потребують вирішення. Це обумовлюється тим, що усі вони є взаємозалежні. Так, однією з найнагальніших є екологічна проблема. Екологічну ситуацію визначають багато чинників. Зупинимося докладніше на деяких з них стосовно європейського регіону.

Забруднення атмосфери

Одним з основних забруднювачів атмосфери за масою є вуглекислий газ CO2. Разом із киснем він є біогеном атмосфери, що в основному контролюється біотою.. У XX ст гається зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері, частка якого з початку століття збільшилася на 25%, а за останні 40 років - на 13%. Розглянемо місце країн ЄЕС у світовому контексті розгортання цього процесу.

За обсягами викидів вуглецю (1 т вуглецю відповідає 3.7 т CO2) перше місце посідають США, за ними слідують країни Європейського Економічного Співтовариства, а потім - країни СНД, на які припадає більше половини викидів. На частку США припадає дещо менше 30% загальної маси вуглецю, що викидається в атмосферу, на частку країн ЄЕС - приблизно 20%, на частку Росії - біля 13%, на частку Китаю - деяким більше 7%. Екологи попереджують, що якщо не вдасться зменшити викиди вуглекислого газу в атмосферу, то нашу планету очікує катастрофа.

Крім того, біля 2% загальної маси викидів в атмосферу складають шкідливі речовини з високою токсичністю (сірковуглець, фтористі сполуки, бензапірен, сірководень та ін.). Особливо великими є промислові викиди від стаціонарних джерел - підприємств чорної і кольорової металургії в містах.

Хоча основною причиною появи перших законів про контроль за станом повітряного басейну була занепокоєність здоров'ям людей, останні 20 років довели, що забруднення атмосфери має не меншу загрозу як для природного середовища, так і для різноманітних споруд. Фактично екосистеми зазнають процесу руйнації навіть при меншому рівні забруднення повітря, чим той, що небезпечний для людини.

Закислення озер і деградація лісів

Перший сигнал тривоги надійшов на початку 60-х років від скандинавських вчених, що запідозрили, що викиди двоокису сірки в найурбанізованіших і промислово найрозвинутіших країнах Європи, таких як Великобританія і ФРН, мабуть, є причиною зниження запасів риби в озерах Скандинавії. Крім Скандинавії і Великобританії, до вразливих районів належать частини території Нідерландів, Бельгії, Данії, Швейцарії, Італії, Західної Німеччини та Ірланді

Объяснение:

Глобальные экологические проблемы Евразии. Парниковый эффект и глобальные изменения климата, методы противодействия. Причины возникновения “озоновых дыр”, последствия их образования и устранения. Кислотные осадки, их причины и последствия. Проблемы отходов и истощения природных ресурсов. Энергетическая проблема и альтернативные источники энергии (солнца, ветра, приливов и отливов и т.п.). Деградация наземных экосистем (потеря пахотных земель, опустынивание, сведение лесов, урбанизация и т.д.) и проблема нехватки пищевых ресурсов, современные пути решения проблем (селекция, генная инженерия и др.). Загрязнение Мирового океана. Проблема сохранения биоразнообразия (ландшафтов, биоты, генофонда планеты). “Демографический взрыв” как ведущий фактор возникновения глобальных проблем человечества. Демографические прогнозы на XXI век. Опасность ядерной войны и ее глобальные экологические последствия. Охрана окружающей среды. Охрана гидросферы: замкнутые водооборотные системы, методы очистки сточных вод. Охрана атмосферы: основные загрязнители атмосферы, физико-химические методы очистки воздуха. Охрана литосферы. Твердые отходы и методы их утилизации. Восстановление земель после техногенных нарушений. Охраняемые природные территории. Основы рационального природопользования. Безотходные и малотходные производства. Безотходное потребление.

Объяснение: