Чем объясняется наличие природных зон предела бразильского

подорожі марко поло.

у свою першу подорож юний італієць відправився в 17 років разом з дядьком і батьком, що здійснювали торговельну поїздку в китай. одночасно з цим брати поло виступали в ролі делегатів, завданням яких було налагодити дипломатичні відносини між венецією і китаєм (який на той час входив до складу монгольської держави юань). рухатися було вирішено через єрусалим, щоб придбати там чудотворне масло з гробниці христа, яке вони надалі презентували хану хубілаю. результатом тривалої подорожі стали теплі відносини з ханом, якому так сподобався марко, що той зробив його губернатором одного з китайських міст, де наш юний мандрівник провів цілих три роки. в цілому марко поло прожив в китаї 17 років за час яких встиг побувати в багатьох регіонах імперії. у 1291 хан вирішив видати заміж свою дочку за перського принца і спорядив величезну морську експедицію, до якої включив і сім’ю поло. на шляху до персії італійський мандрівник встиг відвідати південно-східну азію, острів суматру, цейлон, іран. після смерті хана в 1295 році марко поло приймає рішення повернутися до венеції. про подальше життя італійського мандрівника до нас дійшло небагато відомостей. відомо, що в період веннеціанско-геннуйскої війни марко споряджає військове судно і потрапляє в полон до генузійців. мандрівника садять в каземат. там він знайомиться з чоловіком на ім’я рустічану, який пише романи. марко вирішує поділитися з ним і свої подорожі по азії. так народжується його твір «книга про різноманітність світу», яка підводить підсумок всієї діяльності марко поло і його величезним знанням, отриманим їм за час своїх подорожей.

донецкий угольный бассейн был открыт в  1721 году  в районе нынешнего города  лисичанска.  7 декабря  1722 года  петр i  издал указ «о приискании на  дону  и в  воронежской губернии  каменного угля и руд». промышленное освоение началось с конца xix века. площадь около 60 тысяч км². суммарные запасы до глубины 1800 м  — 140,8 миллиарда тонн. в угленосной толще каменноугольного возраста до 300 пластов; средняя мощность рабочих пластов 0,6-1,2  м. угли каменные  марок  д  — т (78  %), антрациты (22  %). теплота сгорания 21,2-26,1 мдж/кг. основные центры добычи  —  донецк  (до  1917 года  —  пос. юзовка),  покровск,  макеевка,  лисичанск,  горловка,  свердловск, ровеньки,  антрацит,  торез,  красный луч  и другие. в  1954 году  в донбассе впервые в мире советским союзом был произведён  гидроразрыв угольного пласта[6].