Нужно ли выносить промышленные предприятия за пределы городов? аргументы в поддержку своей точки зрения.

Нужно. так как чистота воздуха зависит от окр. среды,. риск тяжёлых заболеваний резко сократится., вымирание животных понизится т.к в воде и почве не будет отравляющих веществ

Нужно. безусловно! 1) чистота и свежесть воздуха 2)уменьшение риска заболевания от присутствия в организме тяжелых металлов

1) Германия граничит с Данией, Польшей, Чехией, Австрией, Швейцарией, Францией, Люксембургом, Бельгией и Нидерландами.

2) Находится в Северо-Западной части Европы

3) По территории Германии протекает большое количество рек, наиболее крупными из которых являются Рейн, Дунай, Эльба, Везер и Одер, реки соединены каналами, наиболее известный канал — Кильский, который соединяет Балтийское и Северное моря.

4) Германия находится в умеренном климатическом поясе, на севере климат морской, южнее переходит в умеренно-континентальный. С этим связано то, что погода часто носит переменчивый характер. Посреди лета может быть тепло и солнечно, но уже на следующий день может стать холодно и пойти дождь.

5) Площадь территории — 357 408,74 км². Численность населения на 30 сентября 2019 года — 83 149 300 жителей.

6) По государственному устройству является федеративным государством в составе 16 субъектов — федеральных земель (Бавария, Баден-Вюртемберг, Берлин, Бранденбург, Бремен, Гамбург, Гессен, Мекленбург-Передняя Померания, Нижняя Саксония, Рейнланд-Пфальц, Саар, Саксония, Саксония-Анхальт, Северный Рейн — Вестфалия, Тюрингия, Шлезвиг-Гольштейн). Форма государственного правления — парламентская республика.

7) Самыми крупными городами Германии являются Берлин, Гамбург, Мюнхен и Кёльн. Следующим по значимости является пятый по численности населения город Германии и финансовая метрополия Франкфурт-на-Майне, самый крупный аэропорт Германии. Это третий по размерам аэропорт Европы и первый по объёмам прибыли от грузовых авиаперевозок.

8) В центральной части страны к низменности с юга примыкают покрытые лесом предгорья, а южнее начинаются Альпы (самая высокая точка на территории Германии — гора Цугшпитце, 2 962 метра).

Низшая точка: - 3,54 м (Нойендорф-Заксенбанде)

9) Подавляющее большинство населения Германии — немцы (92 %). В землях Бранденбург и Саксония проживают лужицкие сербы (60 тыс.) , в северных районах земли Шлезвиг-Гольштейн — датчане (50 тыс.) . В стране насчитывается 6,75 млн иностранных граждан, из которых 1,749 млн — турки, 930 тыс. — граждане республик бывшей Югославии, 187,5 тыс. граждане РФ и 129 тыс. граждане Украины.

10) ВВП на душу населения - 57 467 $

Инфляция (ИПЦ):

1,7 % (2017)

Население за чертой бедности:

1,6 % (2016)

Индекс человеческого развития :(ИЧР)

0,926 (очень высокий)

Экономически активное население:

44,2 млн чел. (2016)

Уровень безработицы:

2,385 млн. чел. (Дек. 2017)

Основные отрасли:

автомобилестроение, станкостроение, машиностроение, химическая промышленность.

[11-15 пункты - факты о Германии]

11) В Германии закон не предусматривает дополнительного наказания за попытку побега из тюрьмы, так как считается, что стремление человека к свободе естественно, и за него карать нельзя.

12) На севере и юге Германии произношение так отличается, что южане и северяне порой с большим трудом понимают друг друга.

13) В Германии существует около 1500 видов колбас, 300 видов хлеба и примерно 5 тысяч сортов пива. А еще в стране несколько музеев хлеба.

14) Чтобы заниматься рыбалкой, немец сначала должен закончить специальные курсы, на которых в том числе рассказывается, как причинить как можно меньше страданий пойманной рыбе.

15) В Германии официально запрещено курить в общественных местах, в отличие от употребления алкогольных напитков, что разрешается.

Надеюсь

Люди, що населяли долину Тигру і Євфрату, будували храми зі східчастими вежами, або зиккуратами. Поховальні споруди грали в їх архітектурі набагато меншу роль, оскільки мешканці Месопотамії не пов'язували досягнення безсмертя з збереженням тіла покійного. В Дворіччя було багато глини, а камінь і дерево доводилося доставляти здалеку, тому будівлі зводили в основному з цегли.

Розвиток найдавнішої в Передній Азії цивілізації - Месопотамії відноситься до IV - III тис. До н.е. Басейн річок Тигру і Євфрату - Месопотамія - був найбільш родючої територією Передньої Азії і разом з тим тут був головний шлях, який пов'язував між собою примикають гірські і пустельні країни.

При майже повній відсутності місцевого каменю і лісу основним будівельним матеріалом тут завжди була глина, переважно у вигляді цегли-сирцю, що укладався на асфальті. З кінця IV тисячоліття до н.е. зрідка зустрічається обпалена цегла, але його значення зростало повільно. До вжитку цегла, а потім і обпалена цегла - перші штучні будівельні матеріали.

Судячи з дійшли до нас, цеглу готували з річкового глинистого мулу, що видобувається відрами з Тигра або Євфрату. Додавали дрібну гальку і рубану солому для зменшення усушки при висиханні і для збільшення міцності (перший композитний матеріал). Отриману суміш, глинобетон, набивали в дерев'яні форми-рамки, які потім знімали. Розміри цегли - 38 ? 14 ? 11 см. В Ассирії цеглу клали один на інший в сирому вигляді і вони склеювалися в моноліт.

Поряд з самана в державах Месопотамії - Шумері, Ассирії та Вавілoніі - був в ходу і обпалена цегла, що застосовувався не стільки завдяки підвищеній міцності, скільки заради більшої довговічності. Його з'єднували з самана, а також поєднували з цеглини-сирцю з каменем.

Розвиток будівництва та архітектури будівель з цегли-сирцю - головний внесок найдавнішої Месопотамії в світову архітектуру. Обмазаний глиною тростинний тин широко застосовувався і в якості конструктивної основи стін житлового будинку. Дерево місцевої породи (пальма) і привізна (кедр, сосна) цінувалося дуже високо і в основному застосовувалося для перекриттів, деталей дверей, вікон і для обробки.

При переході від палеоліту до неоліту в передгір'ях з'являються глинобитні будинки, як би виліплені з самого грунту. Такі споруди кінця VI або початку V тисячоліття до н.е. Будинки складаються вже з чотирьох-п'яти приміщень. У неправильно розбитих стінах помітна тенденція до прямокутного зображенню плану. Ці споруди означають важливу фазу в розвитку житла, перехід від печерного до збудованого з глини.

Прагнення селитися якомога ближче до річок викликало масове будівництво з тростини. На початку IV тисячоліття до н.е. по всій долині з'являються поселення з хатин, вирубаних в самих заростях очерету, висота якого сягає тут 4-5 м.

Зрубаний очерет укладали на землю і, покриваючи шаром глини, трамбували; так виходив підлогу. Крайні, що залишилися несрубленнимі стебла зв'язувалися над головою і перепліталися зрубаними стеблами. Виходив каркас гостроверхою хатини круглої або овальної в плані форми; його обмазували глиною.

Релігія стала провідною формою складалася ідеології. Як в північній, так і в південній Месопотамії храми і храмові центри з'явилися раніше зародження держави. Культові споруди зазвичай зводилися з цегли-сирцю, т. Е. В техніці більш передової, ніж глинобитні і очеретяні будинки. Дуже рано, з першої половини IV тисячоліття, в храмах ігається прагнення до монументальності і симетрії.

Уже на початку IV тисячоліття склалася схема прямокутного храму з головним приміщенням витягнутої в плані форми, в якому знаходилися вівтар і жертовник. Розроблений за цією схемою тип храму з двома рядами менших приміщень по його сторонам виявився надзвичайно вдалим і стійким; він застосовувався в різних варіантах протягом тисячоліть.

Вхід був на короткій стороні, а перед святині мав подовжню спрямованість. Надалі, з виділенням храму в окрему будівлю, вхід зазвичай влаштовувався в глибокій ніші (айвaне) між масивними бічними виступами.

Храми виконувалися також з плоских серцевих цегли прямокутної форми на глиняному розчині; розміри цегли росли з удосконаленням техніки виготовлення. Цеглини дозволяли створити перев'язку в чергуються рядах кладки і утворити на поверхні стін складну систему відступів і виступів. Необпаленої цегла застосовувався рідко, головним чином як облицювальний матеріал. В якості сполучного і водоизоляционного матеріалу широко використовувався бітум (гірська смола). Розчин кладки з цегли-сирцю зазвичай складався з глини, іноді з домішкою золи і бітуму. Вапняний розчин починає застосовуватися пізніше, приблизно з середини І тисячоліття до н.е.

Объяснение: