Почему загрязнение мирового океана нефтью опасно?

Нефть легче воды, поэтому она расплывается по поверхности водной обширным масляным нефтяным пятном. опасно по многим причинам: 1) нефтяное пятно не пропускает света и воздуха, поэтому если оно огромное, то для всего живого под ним в воде не хватает воздуха и света 2) нефть - это маслянистая жидкость. птицы, которые в него, их крылья, перья в нефти. даже взлететь не могут иногда. да и опять же - воздух не проникает и кожа не дышит. птицы могут погибнуть 3) нефть - это горючее вещество. это опасно. если возгориться, то пылать будет большая поверхность воды

Это опасно потому что при загрязнение получается такая штука как пленка и она станет больше .надо помнить ,что в океане находятся животные которым может это навредить

Великі ічні відкриття

цивілізації та культури народів світу наприкінці xv ст.

наприкінці доби середньовіччя картина світу в уявленні європейців була вкрай недосконалою. межа земель, відомих європейцям, китайцям і арабам, напередодні доби великих ічних відкриттів охоплювала далеко не увесь світ. тогочасних мореплавців називали інколи "полоненими суходолу".

європейські мореплавці вже давно освоїли навколишні моря. однак в атлантичному океані вони наважувались здійснювати лише недалекі мандрівки керуючись прибережними орієнтирами. далі, вважали вони, лежить "море мороку" - світовий океан, що виник внаслідок всесвітнього потопу. плисти на південь небезпечно, оскільки там царство диявола і за екватором, де не можна дихати, вони неминуче загинуть. подолання кожної милі в напрямку півдня було для європейців перемогою над власним страхом.

поступово набуваючи досвіду, європейські мореплавці, торговці й різні шукачі пригод сміливішали. наприкінці xv ст. вони вже були готові виходити в дослідницькі плавання на пошуки нових земель. в той самий час, в багатьох місцях світу розвивались цивілізації, невідомі європейцям.

в центральній та південній америці найвищого розквіту сягнули імперії ацтеків та інків. в африці вплив європейців відчували лише прибережні народи континенту.

життя людей в глибинних районах африки залишалося незмінним багатьох століть, тому корінних африканців мешканці європи вважали дикунами.

південна та східна азія наприкінці xv ст. були регіонами, де переважали цивілізації високого рівня розвитку із розвинутими господарством і культурою.

в китаї правила династія мін. незважаючи на розквіт мистецтв у час її владарювання, розвиток китайського суспільства суттєво уповільнився.

індія поділялась на численні держави, найбільшою з яких був делійський султанат. ця країна приваблювала європейців своїми казковими багатствами, перш за все, прянощами, які високо цінувалися в тогочасній європі.

наприкінці xv ст. світ опинився на порозі великих змін. саме європейцям судилося розпочати нову добу в історії людства, встановивши прямі зв'язки між континентами.

 

Первый период - формирование и развитие государства киевская русь (ix-xii второй период - распад киевской руси на отдельные княжества и монголо-татарское завоевание (xiii-xv вв.) третий период - формирование и развитие централизованного государства (xvi-xvii четвертый период - становление российской империи (xviii - начало xix пятый период - развитие и крушение российской империи (середина xix - начало xx в. шестой период - советский (1917-1991 гг.) седьмой период - современное развитие страны (начиная с 1992 в