Какая из перечисленных территорий расположена в пределах сейсмического пояса? 1) кольский полуостров 2) прикаспийская низменность 3) полуостров камчатка 4) полуостров таймыр

ответ:А́фрика — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії. З площею понад 30 300 000 км², враховуючи прилеглі острови — він займає 5,9 % площі земної поверхні і 20,3 % площі суходолу. А його населення — понад 1,2 млрд[1] (на 2017), становить понад 12 % населення світу.

Объяснение:

Назва Африка набула вжитку на Заході завдяки римлянам, які використовували назву Africa terra — «земля Афрі» (множина, чи у однині — Афер) — для північної частини материка, а також і для провінції Африки з її столицею Карфагеном, що відповідає теперішньому Тунісу.

Афрі були (можливо берберським) плем'ям, яке жило у Північній Африці поблизу Карфагена. Походження Afer може бути пов'язано з фінікійським 'afar — пилюка (також зустрічається в багатьох інших Семітських мовах). Серед інших, доволі суперечливих, етимологій, які спираються на значення античного терміну 'Africa', виділяються:

латинське слово aprica, що означає «сонячний»;

грецьке слово aphrike, що означає «без холоду». Ця гіпотеза була запропонована істориком Левом Африканським (1495–1554), який припустив, що грецьке слово phrike (φρίκη, що означає «холод і жах») в комбінації з заперечним префіксом a-, вказувало на землю вільну від холоду і жаху. Але оскільки звуку ph на f в грецькій мові датується приблизно десятим століттям, то малоймовірно, що це справжнє походження терміну Африка.

В античність Африкою називали землі, що на захід від Єгипту, в той час, як термін «Азія» використовували для позначення Малої Азії і земель на схід від неї. Спочатку Єгипет і Левант мали невизначений статус між Африкою та Азією, хоча як частина Перської імперії вони інколи включалися до більш узагальненого терміну «Азії». Розмежувальну лінію між цими двома континентами вперше означив географ Птолемей (85-165), провівши головний меридіан через Александрію і зробивши Суецький перешийок та Червоне море межею між Азією та Африкою.

География Норвегии в первую очередь характеризуется сложной историей формирования всех природных компонентов этой территории и слабой антропогенной модифицированностью естественных ландшафтов. Находясь на северо-западе евроазиатского материка, Норвегия полностью расположена в пределах Скандинавского полуострова. На западе омывается водами Норвежского, на юге — Северного морей Атлантического океана (пролив Скагеррак), а на севере — водами Баренцева моря Северного Ледовитого океана. Норвегии принадлежит около 50 000 островов[1], крупнейшие из которых, включая архипелаги: архипелаг Шпицберген, Лофотенские острова, остров Ян-Майен. Площадь всех этих территорий составляет 385 186 км².