Какие почвы распространены в вашей местности .какие меры по повышению их плодородия предпринимаются

на севере области выделяют глинистые и дерново-подзолистые почвы.

на юге области выделяются две подзоны: северная, с обыкновенными черноземами и южная – с южными черноземами.

для повышения плодородия дерново-подзолистые почвы необ­ходимо обогащать органическим веществом (навоз, торфокомпос­та, зеленое удобрение). потребность в органическом удобрении тем больше, чем сильнее выражен подзолистый процесс.

основное мероприятие по улучшению качества глинистых почв — придание им более рыхлой комковатой структуры путем регулярного внесения облегчающих и разрыхляющих компонентов.

Льодовики від і до...

На островах арктичних морів зустрічаються практично всі типи існуючих льодовиків - від сніжників з крижаним ядром до обширних льодовикових покровів. Тому морфологію льодовиків краще всього вивчати саме тут.

Вперше було зрозуміло це на Новій Землі. На півдні острова льодовики тягнулися звивистими смужками по долинах річок або ліпилися до берегових обривів. Далі на північ від витоків річки Безіменної до губи Південної Сульменова були відомі в горах звичайні карові долинні.

Загалом, у визначеній послідовності, визначуваною широтною зональністю, з'явилися переважна більшість типів льодовиків, що існували на Землі. Для дослідника переваги Нової Землі з цієї точки зору ставали очевидним.

Так, переростання гірських льодовиків в покривні було важко уявити з тієї причини, що на Новій Земл не опинилося предгірних, як, втім, на всьому Арктики - від Ян-майена до Новосибірських островів. Поступово з туману припущень стала вимальовуватися якась схема природних зв'язків.

Льодовик характеризується певною системою руху льоду: однонаправленою (у гірських льодовиків) або різноспрямованою (у покривних). Залежно від цього існують відмінності у взаємозв'язках областей живлення і витрати льодовиків.

У льодовикових покривів при єдиній області живлення в центрі на периферії знаходяться відособлені один від одного ділянки області витрати, приурочені до вивідних язиків. У гірських же льодовиків, навіть найбільш розвинених гається зворотна картина: область витрати доводиться на основний стовбур, а область живлення роз'єднана по окремій карі, звідки лід поступає в область витрати. Таким чином, вибір первинної одиниці майбутньої класифікації на основі системи руху льоду цілком виправданий.

Крім взаємозв'язків областей живлення і витрати найважливіше значення для оцінки типу льодовиків має його зв'язок з підстилаючим рельєфом. Типові гірські льодовики приурочені до негативних форм корінного рельєфу (долини і цирки), розташованих в межах позитивних форм вищого порядку гірські хребти). Це звичайна картина на Центральному Кавказі або Памірі. Не становлять винятком і льодовики вулканічних конусів, наприклад, Ельбрусу, де вони займають радіальну систему долин, що сходяться з верхів'ям. Вважається, що покривні льодовики не залежать від підстилаючого рельєфу.

Але це не завжди так.

Европа с греческого "зуропе" - страна запада, с ассирийского "ереб" - мрак, "заход солнца", "запад" (Азия от "асу" - "восход").

Особенности климата Европы:

Разнообразие климатических зон оказывается поистине удивительным. Несмотря на это, климатические условия кардинально различаются в каждой стране. Южная Европа в год получает существенно больше солнечной радиации, чем северная часть. Важно отметить существенное влияние Атлантического и Северного Ледовитого океанов.

 Особенности географического положения

   Территория зарубежной Европы (без стран СНГ) - 5,1 млн. км2, а общая - около 10 млн. км2. Протяженность с севера на юг (от о. Шпицбергена до о. Крит) - 5 тыс. км, а с запада на восток - более чем 3 тыс. км.

   Рельефная "мозаичность" ее территории: 1:1 - низменности и возвышенные территории. Среди гор Европы большинство средней высоты. Границы проходят преимущественно по таким природным рубежам, которые не создают препятствий для транспортных связей.

   Высокая степень изрезанности береговой линии.

   Приморское положение большинства стран. Средняя удаленность от моря - 300 км. В западной части региона нет места удаленного от моря более чем на 480 км, в восточной на 600 км.

   "Глубина" территории большинства стран невелика. Так в Болгарии и Венгрии нет места, которые бы были удалены от границ этих стран более чем на 115-120 км.

   Соседское положение, благоприятное для интеграционных процессов.

   Выгодное положение в плане контактов с остальным миров, т.к. находится на стыке с Азией и Африкой, далеко выдвинута в океан - "большой полуостров Евразии".