Охарактеризовать, сравнить два климатических пояса на материке австралия по показателям климатасуб экваториальный тропический)(1.где расположен на материке.особенности климата, т-ра, осадки, их режим.)

1) субэкваториальный клим. пояс. расположен вдоль северного побережья материка. характеризуется высокими температурами в течение всего года, отсутствием заморозков, переменной атмосферной циркуляцией по сезонам. лето душное, со средними температурами самого теплого месяца  до +28 и даже выше, зима чуть более прохладная с температурами самого холодного месяца от +20 до +25. в горах температуры несколько ниже. в году существует влажный и сухой сезоны, первый приходится на теплую половину года, второй на холодную. количество осадков достигает 2000 мм и более в год, оно уменьшается при движении вглубь материка. 2) тропический пояс.  расположен в центральной части материка, занимает большую его часть. характеризуется высокими среднегодовыми температурами, преобладанием солнечной погоды с  большими температур в течение суток, пассатной атмосферной циркуляцией. лето внутри материка жаркое, средняя температура самого теплого месяца от +24 до +32. на восточном побережье климат более мягкий, и там от +24 до +26. зимы в области континентального тропического климата весьма прохладные, от +8 до +16 в зависимости от широты, на восточном побережье от +12 до +16. возможны ночные заморозки. в горах в течение года температуры ниже. осадков во внутриматериковых районах мало, не выше 500 мм в год, их чуть больше в летние месяцы. на восточном побережье осадков гораздо больше, до 1000 мм, их пик приходится на лето, а минимум - на зиму, как и в области субэкваториального климата. отличия : в субэкваториальном поясе выше среднегодовые температуры, теплее зима, больше осадков, более выражены их максимумы и минимумы в течение года.

Вели́кі географі́чні відкриття́ — у всесвітній історії період XV—XVII століть, в ході якого європейські народи здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. Передовими країнами цього періоду були Португалія і Кастилія (Іспанія), наприкінці періоду — Англія, Франція, Голландія. Рушіями відкриттів були поширення християнства і боротьба з ісламом, розширення володінь і пошук ресурсів (дорогоцінних металів, прянощів, рабів, інших товарів). Європейці отримали нові знання в багатьох галузях науки: навігації, географії, астрономії, етнографії, військової справи, економіки тощо. Християнство перетворилося на панівну релігію планети, завдяки діяльності єзуїтів, домініканців та інших чернечих орденів. Європейські держави заснували заморські торговельні факторії та колонії, поступово вступивши в епоху колоніалізму й імперіалізму. Відбулося невідоме до того часу переміщення осіб, змішання і нищення культур, освоєння і розвиток невідомих територій. Видатними діячами, які здійснили цивілізаційний прорив Європи у цей період, були Христофор Колумб, Васко да Гама, Педру Алвареш Кабрал, Бартоломеу Діаш, Фернан Магеллан, Франциск Ксав'єр, Афонсу де Албукерке, Франсіско Пісарро, Ернан Кортес, Мігель Лопес де Легаспі, Франсіско де Орельяна та інші.

Объяснение:

Амазо́нка (исп. и порт. Amazonas) — самая полноводная река в мире, расположенная в Южной Америке. Образуется слиянием рек Мараньон и Укаяли. Длина Амазонки является в научном сообществе дискуссионным вопросом и по различным измерениям составляет: от истока реки Мараньон — около 6400 км[1], от истока реки Апачет — 6992 км[2], от истока Укаяли — около 7100 км[1]. Амазонка со своим длиннейшим истоком претендует, вместе с Нилом, на статус самого длинного водотока в мире, а также является крупнейшей в мире рекой по площади бассейна и полноводности. Годовой сток реки составляет 6937,92 км³, то есть в сутки она выносит примерно 19 км³ воды.