до субекваторіального поясу південної півкулі належать східна й південна частини амазонської низовини, північна й центральна частини бразильського нагір’я. середні температури зимових місяців південної півкулі змінюються від +20 до +24°, а літніх — від +25 до +28 °с. досить чітко виражена відмітна риса субекваторіального клімату — сезонність у розподілі опадів, більшість із середньорічної норми в 1000—2000 мм випадає влітку відповідної півкулі. тільки на північно-східних схилах гвіанського плоскогір’я й прилеглого до нього узбережжя атлантичного океану опади рівномірно протягом року.
у межі тропічного кліматичного поясу південна америка входить тільки в південній півкулі, це південно-східна частина бразильського нагір’я на північ від ла-платської низовини, внутрішні рівнини й середня частина анд. у ньому помітні відмінності температур за сезонами року (літо — +25 °с, зима — +15 °с), кількість опадів на сході — від 1000 до 2000 мм, а на внутрішніх рівнинах — від 500 до 1000 мм. майже всі опади улітку, за винятком східних схилів бразильського нагір’я, де вони бувають і взимку. у внутрішніх частинах материка (рівнина гран-чако) клімат посушливий, із літнім максимумом опадів і різко вираженим сухим зимовим періодом. у тропічному поясі виділяються чотири типи клімату: тропічний вологий (приатлантичні райони), тропічний континентальний (внутрішні райони), високогірний клімат анд із вертикальними поясами й тропічний пустельний тихоокеанського узбережжя. пустельний клімат найбільш яскраво виражений у пустелі атакама.
субтропічний пояс охоплює території, розташовані в основному між 30° і 40° пд. ш. зима тут м’яка (+10…+12 °с), температури можуть опускатися значно нижче 0 °с у зв’язку із вторгненнями порівняно холодних повітряних мас із півдня; літо дуже жарке (+20…+25 °с). опадів випадає від 500 до 1000 мм, причому їхня кількість зменшується в напрямку від атлантичного океану до анд, але в південній частині тихоокеанського узбережжя — понад 2000 мм. у субтропічному поясі виділяються області субтропічного вологого клімату (південний схід материка — окраїна бразильського нагір’я, басейн нижнього уругваю, межиріччя парани й уругваю, східна частина пампи), субтропічного континентального (у центрі) і середземноморського клімату із сухим і нежарким літом і м’якою та дощовою зимою (на тихоокеанському узбережжі).
території, розміщені на південь від 40° пд. ш., розміщені в помірному кліматичному поясі (найвужча частина материка), де чітко проявляються зміни температур за сезонами року. на півночі середня температура влітку становить +15 °с, на півдні — +10 °с, а взимку відповідно +5° і 0 °с (у зв’язку із проникненням холодного повітря з півдня бувають сильні морози). у східній частині поясу панує континентальний, порівняно сухий клімат (річна кількість опадів — 100—250 мм) із холодною зимою й теплим, вологим літом. на тихоокеанському узбережжі клімат морський. він формується під впливом західних вітрів, які приносять багато опадів.
город шостка сумской области расположен на берегах одноимённой реки притокадесны. согласно археологическим раскопкам в здешних местах первые поселения вокруг современного города датируются 15 тысячами лет до нашей эры.
о городе на левом берегу шостка стало известно из документов, гласящих о закладке на одном из притоков реки деснапорохового завода для обеспечения нужд армии.
с 1739 года по указу сената стали возводится первые помещения завода. вокруг строительной площадке мастеровой люд обустраивал себе жильё. так образовалось небольшое поселение, состоящее из мастеровых, крестьян из ближайших деревень и солдат. завод находился в подчинении малороссийского гетманства и просуществовал до 1764 года. после чего, в связи с ликвидацией гетманства, завод был временно приостановлен. через 7 лет работы возобновились.
к 1775 году завод увеличил свои мощности. необходимость в порохе постоянно возростала. во время крымской войны 1853-1856 года завод выпускал уже в 6 раз больше продукции, чем первоначально. количество жителей поселения возросло до 4 тысяч. согласно данных к концу 19 века шостка уже имела 4,5 тысячи населения, пороховой завод с большими мощностями, рынки, ярмарку и железнодорожную станцию. прокладка железной дороги осуществилась в 1893 году и соединила шостку с многими индустриальными россии.
к достопримечательностям города относятся религиозные сооружения и памятники. церковь рождества христова примечательна тем, что с её возведения началось строительство города. храм начали строить в 1779 году и закончили в 1785 году. небольшая каменная церковь святого владимира находится в центральной части города и является -архитектурной ценностью, как одна из немногих уцелевших на сумщине каменных каплиц.
в 1971 году в городе был установлен памятник - обелиск в честь 200-летнего юбилея завода "звезда". немного раньше в 1967 году в городе был установлен обелиск славы и зажжён вечный огонь в память погибших во время великой отечественной войны.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Города, расположенные севернее северного полярного круга: основные проблемы этих городов: