Какая из перечисленных форм рельефа не является экзогенной? почему? траппы водно-ледниковые равнины овраги барханы

ответ:

объяснение: у середземноморському кліматі північно-західної частини материка знаходяться тропічні ліси. вони займають всього лише 2% від усієї площі континенту. це евкаліпти,   пальми, фікуси і інші екзотичні представники місцевої флори. у пустельних районах клімат вкрай несприятливий і тому там добре себе почувають тільки злакові культури. серед представників високих рослин австралії основну частину дерева, які мають довгу кореневу систему, яка до 30 метрів йде в глибину. тутешні рослини адаптувалися до посушливого клімату. на це вказують товсті потужні корені, широкий стовбур, що накопичує вологу і здатність листя відвертатися від сонця. дерева з широкими стовбурами обвивають ліани і різні квіти, які ще називають епіфітами. дуже часто на одному дереві можна нарахувати до 50 різних видів епіфітів.   на фоні евкаліптів з сірою корою високі потужні папороті зеленими фонтанами, що робить органічний світ континенту ще більш загадковим і неповторним. найбільша кількість опадів припадає на частку північного узбережжя, тому тут ростуть акації, пандануси, хвощі і папороті. ближче до узбережжя розташовуються мангрові зарості і бамбукові гаї. рослинність австралійського півдня рясніє акаціями і евкаліптами. відмінною рисою рослин на цих територіях є їх присадкуватість, що пояснюється посушливістю клімату. евкаліпти є ендеміками серед рослин, які переважають на континенті. найбільш поширені рослини австралії: евкаліпти, колючі вічнозелені чагарники, акації, папороті. евкаліпт вважається рослинним символом австралії. дерево ідеально пристосувалося до посушливого клімату. дерева, які ростуть поблизу боліт, здатні вбирати вологу з болотяної води і осушувати водойму. для материка характерна наявність колючих чагарників, які абсолютно позбавлені листя. уздовж вододілів знаходяться непрохідні, вічнозелені чагарники, від яких часто тварини. ще однією особливістю флори і фауни австралії є те, що тваринний світ континенту не має в своєму складі жодного хижака. однак, це не говорить про те, що на континенті немає м’ясоїдних звірів.

За все блага цивилизации человечество расплачивается своим здоровьем. На сегодня экологическая проблема для нас самая острая — речь идет о выживании. Экологические проблемы Казахстана и пути их решения находятся в общем ряду этой глобальной задачи.

Экологические проблемы Казахстана Воздух, вода, земля — наше естественное окружение. Сегодня их состояние оценивается как катастрофическое, планета переживает экологический кризис. Какие главные экологические проблемы Казахстана: Загрязнение воздуха в Казахстане Происходит по следующим причинам: Рост добычи и переработки полезных ископаемых (свинцовое, цинковое, фосфорное, хромовое производства). Скопилось 20 млрд тонн их отходов, треть из них ежедневно отравляет воздух токсинами. На предприятиях используют старые неэффективные системы очистки, в результате чего тонны вредных веществ выбрасываются в атмосферу. Сжигание попутного газа на факелах при добыче нефти и газа. Это сопровождается выбросами сажи в атмосферу. Увеличение количества автомобилей, выбрасывающих окись углерода и свинца в атмосферу. При их эксплуатации используется некачественное топливо, часто не применяются фильтры для очистки выхлопных газов. В результате влияния этих факторов в 15 крупных городах страны превышен допустимый уровень загрязнения воздуха. Самая же загрязненная атмосфера в Восточно-Казахстанской, Карагандинской и Павлодарской областях. Загрязнение водных ресурсов Казахстана. Казахстан — крупнейшая страна в Центральной Азии, но по обеспеченности водными ресурсами оказалась в самом тяжелом положении. Сказались такие факторы: Запасов воды в то время в республике хватило бы для орошения 10 млн гектаров, фактически она шла на 50–60 млн. В результате — катастрофическая ситуация с некоторыми природными водоемами. Варварское использование рек на орошение полей хлопчатника в советское время. Причем не только в самой стране, но и сопредельных республиках, откуда текут реки. Большая часть воды из рек вообще уходила в песок, потому что русла оросительных каналов не укреплялись