Где содержаться 80% всей массы воздуха?

80% всієї маси повітря зосереджено у тропосфері

Нижний, основной слой атмосферы содержит более 80 % всей массы атмосферного воздуха и около 90 % всего имеющегося в атмосфере водяного пара. первым и важнейшим этапом подготовки воздуха является очистка его от загрязнений. присутствующие в сжатом воздухе загрязнения способны сократить срок службы пневмооборудования в 3 -7 раз. до 80% отказов пневматических систем происходят по причине повышенной загрязненности воздуха. таким образом, надлежащее качество воздуха является определяющим фактором надежности и долговечности пневматической системы.

Берёт начало в Скалистых горах штата Колорадо и течёт преимущественно на юго-запад, вплоть до водохранилища Мид на границе Аризоны и Невады, откуда резко поворачивает на юг и течёт в этом направлении уже вплоть до своего устья. Пересекая границу с Мексикой, река Колорадо образует обширную дельту, впадая в Калифорнийский залив Тихого океана. Когда-то это утверждение было ещё вполне справедливым. За последние 20 лет речная вода лишь пять раз достигала Калифорнийского залива — во время очень сильных паводков. Последний случай, когда воды реки дошли до моря, произошëл в паводок 1998 года.Известная своими глубокими каньонами, река Колорадо является также необходимым источником воды для нужд сельского хозяйства и населения городов на обширной территории юго-запада страны .

Объяснение:

Відкрити головне меню

Знайти

Колорадо (річка)

Мова

гати

Редагувати

Колора́до (англ. Colorado River, ісп. Rio Colorado, мовою індіанців мохаве 'Aha Kwahwat) — річка на південному заході США і північному заході Мексики. Завдовжки — 2334[1] км. Площа басейну становить 637 137[1] км².

Колорадо

Canyon midday.jpg

річка Колорадо у Марбл Каньйоні (Marble Canyon), територія Великого каньйону

Karte colorado river topografisch.jpg

топограф. мапа Колорадо

40°28′19″ пн. ш. 105°49′33″ зх. д.

Витік

Скелясті гори, США

• координати

40°28′19″ пн. ш. 105°49′33″ зх. д.

• висота, м

~2700 м

Гирло

Каліфорнійська затока (Тихий океан)

• координати

31°48′55″ пн. ш. 114°48′14″ зх. д.

Басейн

Colorado River basind

Країни:

США США

Мексика Мексика

Регіон

Колорадо

Аризона

Юта

Невада

Каліфорнія

Сонора

Баха-Каліфорнія

Довжина

2 330 км

Площа басейну:

629 100 км²

Середньорічний стік

620 м³/с

Притоки:

Eagle River[d], Roaring Fork Riverd, Gunnison Riverd, Dolores Riverd, Range Creekd, San Juan Riverd, Little Colorado Riverd, Гіла, Green River[d], Dirty Devil Riverd, Paria Riverd, Kanab Creekd, Virgin Riverd, Blue River[d], Bill Williams Riverd, Havasu Creekd, Little Dolores Riverd, Muddy Creekd, Piney Riverd, Plateau Creekd, Roan Creekd, Williams Forkd, Willow Creek[d], Tapeats Creekd і Fraser Riverd

Wikimedia | © OpenStreetMap

CMNS: Колорадо у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Колорадо (значення).

Перші індіанці, які були мисливцями й збирачами і вели кочовий б життя, оселились у басейні Колорадо щонайменше 8000 років тому. У період між 1000 і 2000 років тому населення басейну почало формувати великі осіло-землеробські цивілізації, деякі з яких пізніше стали одними з найбільш розвинених індіанських культур Північної Америки. Вважають, що зміна клімату, яка призвела до катастрофічних посух, і нераціональне використання землі призвели до занепаду окремих культур, тоді як інші етнічні групи продовжували проживати в регіоні й далі, а багато проживають і дотепер. Однак більшість індіанців, які населяють басейн річки сьогодні, походять від інших племен, що почали освоювати цей регіон близько тисячі років тому. Європейці вперше дістались басейну річки в XVI столітті, коли дослідники з Іспанії почали наносити цей регіон на мапу й проголошувати його своїм, а згодом він став частиною Мексики, після проголошення її незалежності 1821 року. Ранні стосунки європейців з корінним населенням обмежувалися головним чином торгівлею хутром[en] у верхів'ях Колорадо, а також спорадичними торговими відносинами в нижній течії річки[2].

Навіть після того, як 1846 року більша частина басейну Колорадо увійшла до складу США, значна частина течії річки була абсолютно невивченою, а розташування її витоків і гирла часто ставало предметом міфів і спекуляцій. Річку досліджувало безліч експедицій. Однією з перших була експедиція Джона Веслі Пауелла[en], що пройшла через пороги Гранд-Каньйону в 1869 році. Вони зібрали цінну інформацію, яка пізніше дозволить облаштувати річку для судноплавства і водопостачання. Європейці почали заселяти басейн Колорадо у великих масштабах у середині XIX століття; поява судноплавства забезпечила транспортне сполучення вздовж річок Колорадо і Гіла, а також сприяла розвитку в регіоні торгівлі. Заселення верхньої частини басейну Колорадо пов'язане зі знайденими тут у 1860-х і 70-х роках великими запасами золота.

На межі XIX і XX століть у басейні річки Колорадо почалося масштабне будівництво гідротехнічних споруд. Багато керівництв були зібрані в серії міжнародних і внутрішніх договорів з розвитку Колорадо, відомій під назвою «Закон річки»[3]. Основною рушійною силою гідротехнічних та інженерних проектів був федеральний уряд США, хоча в них також брало участь багато державних і приватних компаній; більшу частину гребель побудовано між 1910 і 1970 роками, а ключову ланку цієї системи, Греблю Гувера, завершили 1935 року. На сьогодні Колорадо є однією з найбільш контрольованих річок в світі. Проте, зниження витрати води і надмірне використання водних ресурсів до середини XXI століття може привести до їх нестачі, поставивши під загрозу водопостачання та виробництво електроенергії[4][5].