Проблема "для чего нужно изучать моря россии". подробно, желательно 10-15 предложений.прошу

Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

На національні природні парки покладається виконання таких основних завдань:

збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів;

створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів;

проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів;

проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Природні заповідники - природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, підтримання природних спонтанних процесів і явищ, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Основними завданнями природних заповідників є збереження природних комплексів та об’єктів на їх території, проведення наукових досліджень за станом навколишнього природного середовища, розробка на їх основі природоохоронних рекомендацій, поширення екологічних знань, сприяння у підготовці наукових кадрів і спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища та заповідної справи.

На природні заповідники покладається також координація і проведення наукових досліджень на територіях заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ у регіоні.

Життя людини від початку її існування тісно

пов'язане з землею.

Земельні чи, як їх ще іноді

звуть, сільськогосподарські ресурси являють

собою специфічні сполучення ґрунтів, рельєфу й

клімату, що використовуються для вирощування

сільськогосподарських культур, годівлі худоби або

заготівлі рослин, які ростуть на тих чи тих ділян-

ках землі.

Вони належать до найважливіших і

повсюдно поширених природних багатств.

Загальна кількість земель, що їх обробляють

нині на планеті, становить понад 1000 млн. га. з

розрахунку на душу населення це дорівнює при-

близно 0,2 га.

Зі зростанням чисельності насе-

лення й вилученням земель під різноманітні види

не сільськогосподарського використання (забу-

дова міст, прокладання шляхів, затоплення водо-

сховищами тощо), кількість землі, що припадає на

кожного мешканця планети, з кожним роком змен-

шується.