Умеренный морской климат характерен для: 1)острова суматра 2)пиренейского полуострова 3)о.велекобритания 4)п-ова юкатан

4) полу-острова юктан.    

Карты классифицируются по различным признакам:

По масштабу: крупномасштабные (1 : 10 000 — 1 : 100 000), среднемасштабные (1 : 200 000 — 1 : 1 000 000) и мелкомасштабные карт (мельче 1 : 1 000 000). Масштаб определяет соотношение между реальными размерами объекта и размерами его изображения на карте. Зная масштаб карты (он всегда указывается на ней), можно при несложных вычислений и специальных измерительных средств (линейки, курвиметра) определить размеры объекта или расстояние от одного объекта до другого.

По содержанию карты подразделяют на общегеографические и тематические. Тематические карты делят на физико-географические и социально-экономические. Физико-географические карты используют для того, чтобы показать, например, характер рельефа земной поверхности или климатические условия на определённой территории. Социально-экономические карты показывают границы стран, расположение дорог, промышленных объектов и т.д.

По охвату территории географические карты делят на мировые, карты материков и частей света, регионов мира, отдельных стран и частей стран (областей, городов, районов и т.п.).

По назначению географические карты делят на справочные, учебные, навигационные и т.п.

Ця природна зона своєрідна й неповторна. Тут практично немає лір року: взимку й улітку температура повітря однакова й становить приблизно +24 °С. За рік випадає більше 2 000 мм опадів. Дощі ллють щодня, зазвичай по обіді. Вода й тепло створюють ідеальні умови для розвитку всього живого, тому тут ростуть вологі екваторіальні дощові ліси — гілеї (від грецького «хіле» — ліс). Екваторіальний ліс має дві характерні риси, що відрізняють його від нашого лісу: цей ліс вічнозелений та багатоярусний. Вічнозеленим ліс є через те, що рослини ніколи одночасно І повністю не скидають листя. Тепла й волога протягом року погода дозволяє листку триматися на пагоні 2-3 роки. Листки, звісно, міняються, але по черзі. ГІлки дерев нижнього ярусу настільки густо переплітаються, що через них не видно крон дерев верхнього ярусу. Біля самої поверхні землі панує суцільний морок. Сюди досягає лише 1/120 частка сонячного світла. Тому трави зовсім немає. Замість неї із землі піднімаються ліани — рослини з гнучким та довгим (близько 300 м) стеблом, які обвивають стовбури дерев і тягнуть до світла своє листя