Где годовая амплитуда температур наибольшая? наименьшая?

Самая маленькая амплитуда температур - в экваториальных широтах (2-3 градуса)
самая большая - в субарктических широтах на материках (более 60 градусов)

ответ и объяснение:

океан представляет собой огромную кладовую природных ресурсов, которые по своему потенциалу вполне сравнимы с ресурсами земной суши.

это, прежде всего сама морская вода, запасы которой поистине колоссальны и составляют 1370 млн. км3, или 96,5% всего объема гидросферы. кроме того, морская вода - это своеобразная "живая руда", содержащая 75 элементов. еще древние египтяне и китайцы научились добывать из нее соль, которую и теперь получают в больших количествах. соляные промыслы на китайском побережье существуют уже более 5 тыс. лет. на линии берега длиной в 8 тыс. км они занимают свыше 400 тыс. га, а годовая добыча соли достигает 20 млн. т.

морская вода служит также важным источником получения магния, брома, йода и других элементов.

это также минеральные ресурсы дна океана. среди ресурсов континентального шельфа наибольшее значение имеют нефть и природный газ; по большинству оценок, на них приходится не менее 1/3 общемировых запасов. твердые ископаемые шельфа - коренные и россыпные - добывают с наклонных шахт и драг (конечно, если не считать такой поистине "золотой жилы", как сокровища затонувших судов, которые все чаще становятся добычей современных "рыцарей наживы"). а главное богатство глубоководного ложа океана - железо-марганцевые конкреции. эти конкреции (минеральное образование округлой формы и бурой окраски) встречаются во всех океанах, образуя на дне настоящую "мостовую". их общие запасы оцениваются в 2-3 трлн. т, а доступные для извлечения - в 250-300 млрд. т. самые большие площади конкреции занимают на дне тихого океана. в настоящее время изучаются возможности их промышленной разработки.

далее, это энергетические ресурсы мирового океана, заключенные в суточных приливно-отливных движениях, в энергии морских волн и температурного градиента. потенциал их огромен.

суммарная мощность приливов на нашей планете оценивается учеными от 1 до 6 млрд. квт, причем даже первая из этих цифр намного превышает энергию всех рек земного шара. установлено, что возможности для сооружения крупных приливных электростанций имеются в 25- 30 местах. самыми большими ресурсами приливной энергии россия, франция, канада, великобритания, австралия, аргентина, сша. в них есть прибрежные районы, где высота прилива достигает 10-15 м и более.

наконец, это биологические ресурсы мирового океана - животные (рыбы, млекопитающие, моллюски, ракообразные) и растения, обитающие в его водах. биомасса океана насчитывает 140 тыс. видов, а ее общий объем оценивается в 35 млрд. т. но основная ее часть приходится на фитопланктон и зообентос, тогда как на нектон (рыбы, млекопитающие, кальмары, креветки и др.) - всего немногим свыше 1 млрд. т.

ответ:

атмосферні опади

без сумніву, спекотного літнього дня приємно потрапити під теплий дощ, а взимку по снігу залюбки покататися на лижах чи санках. рано-вранці — помилуватися росою на траві чи памороззю на деревах. водночас град чи туман сприймаються без радості. усе це — атмосферні опади.

атмосферні опади — це вода, що випадає з хмар або безпосередньо з повітря в рідкому чи твердому стані.

до рідких опадів належать дощ, роса, туман, до твердих — сніг, град,іній.

кількість опадів вимірюють товщиною шару води в міліметрах (мм). для цього використовують прилад — опадомір. він складається з дощомірного відра і дощомірної склянки з поділками. тверді опади перед вимірюванням розморожують. товщину снігу вимірюють снігомірною рейкою.

дощ, сніг, град безпосередньо з хмар. найдрібніші крапельки води, що містяться у хмарах, за певних умов зливаються, поступово збільшуючись. хмара темнішає, крапельки води не можуть більше утримуватися в повітрі й на землю. іде дощ. якщо хмари з кристаликів льоду, то утворюються сніжинки і йде сніг. під час дощу відносна вологість повітря перевищує 90%.

за характером випадання опади бувають обложні (тривалий дощ або снігопад), зливові (короткочасний дощ) і мряка (дрібні крапельки води або крижані голочки).

град — це крупинки снігу, покриті кірочкою льоду. чому він буває тільки влітку? виявляється, град випадає з купчастих хмар, які з теплим повітрям піднялися на висоту 10 км. він утворюється у хмарах під час висхідних потоків повітря теплої пори року. крапельки води за цих умов, потрапляючи на велику висоту, замерзають, і на них шарами нарощуються водяні кристали. , вони додатково насичуються переохолодженою вологою і збільшуються в розмірах. величина градинок буває від міліметра до розмірів курячого яйця. град завдає великої шкоди: знищує посіви, ламає гілки фруктових дерев, пошкоджує дахи будинків, іноді навіть гинуть дрібні тварини.

опади, що виділяються безпосередньо з повітря, — це туман, роса, іній. туман виникає біля поверхні охолодженої землі, тобто за умов зниження температури повітря. у холодному повітрі водяна пара конденсується в дрібні завислі крапельки води. ось чому роса спостерігається літньої ночі в ясну погоду, коли повітря стикається з охолодженою земною поверхнею й залишає на ній вологу. якщо поверхня і предмети на ній охолоджуються до температури, нижчої за 0 °с, то утворюється іній . він буває восени або ранньої весни.

закономірності розподілу опадів

подивись уважно на кліматичну карту світу. в областях високого тиску холодне повітря опускається, стискується й нагрівається, проте не утворює ні опадів, ні хмар. над екватором навпаки. тепле, насичене водяною парою повітря піднімається й швидко охолоджується. водяна пара конденсується, перетворюється в хмари. тут опади року.

розподіл опадів на земній кулі залежить від ряду чинників.

по-перше, від ічної широти. менший кут падіння сонячних променів спричиняє нижчу температуру і меншу кількість опадів.

по-друге, від напрямку постійних і сезонних вітрів. з океанів морське повітря приносить вологу, тому на узбережжях опадів завжди більше, ніж у внутрішніх районах. так, завдяки мусонам з тихого океану на узбережжі азії випадає понад 1 000 мм опадів. водночас у центральних районах буває до 50 мм опадів на рік.

по-третє, від висоти поверхні над рівнем моря. вологі повітряні маси, зустрічаючи на своєму шляху гори, залишають більшу частину вологи на їхніх схилах. наприклад, у карпатах завжди більше опадів, ніж будь-де в україні.

морські течії також впливають на кількість опадів: теплі — збільшують, а холодні — зменшують. наприклад, холодна перуанська течія вздовж берегів південної америки.

висновки

1. хмарність — ступінь вкриття небозводу хмарами; вимірюється в (від 0 до 10).

2. розрізняють кілька десятків видів хмар. найпоширеніші — перисті, шаруваті, купчасті.

3. атмосферні опади — волога, що випадає з хмар або з повітря в рідкому чи твердому стані.

4. до атмосферних опадів належать дощ, сніг, град, роса, туман, іній.

5. утворення опадів залежить від добових коливань температури повітря у тропосфері (роса, іній, туман) або різниці температур у нижніх і верхніх шарах тропосфери (дощ, сніг, град).