Чем западные склоны анд отличаются от восточных склонах анд в высотной поясности?

Анды служат важнейшим в Южной Америке климатическим барьером, изолирующим территории к западу от Главной Кордильеры от влияния Атлантического океана, к востоку — от влияния Тихого океана. Горы лежат в 5 климатических поясах (экваториальном, субэкваториальном, тропическом, субтропическом и умеренном) и отличаются (особенно в центральной части) резкими контрастами в увлажнении восточных (подветренных) и западных (наветренных) склонов.
В силу значительной протяжённости Анд отдельные их ландшафтные части значительно отличаются друг от друга. По характеру рельефа и другим природным отличиям, как правило, выделяют три основных региона — Северные, Центральные и Южные Анды.

Клімат Євразії більш різноманітний і контрастний, ніж у Північній Америці. Тут літо тепліше, а зима холодніша (в Ой­мяконській западині розташований полюс холоду Північної півкулі, –71 °С). Опадів випадає досить багато, особливо по окраїнах (крім узбережжя Північного Льодовитого океану). На півдні розташоване «найвологіше» місце на Землі — містечко Чепуранджі (південно-східні схили Гімалаїв), де випадає понад 10 000 мм опа­дів на рік. Однак клімат Євразії в цілому сухіший, ніж клімат Північної Америки. У горах Євразії, як і на інших материках, кліматичні умови змінюються із висотою. Вони найбільш суворі в районах висо­когір’я, особливо на Памірі й Тибеті.

Для Євразії характерна надзвичайна різноманітність кліматичних умов. Цьому сприяють такі чинники: 

o величезні розміри материка й різна кількість сонячної енергії, яку одержують різні області; 

o видовженість континенту зі сходу на захід і з півночі на південь; 

o порізаність його західної, південної та південно-східної окраїн; 

o вплив океанів і різна віддаленість окремих районів материка від них; 

o чергування рівнин і гір. 

Основний атмосферний процес, що формує клімат більшої частини Євразії, – західне перенесення вітрів. 

Клімат Євразії більш різноманітний і контрастний, ніж у Північній Америці. Тут літо тепліше, а зима холодніша (в Ой­мяконській западині розташований полюс холоду Північної півкулі, –71 °С). Опадів випадає досить багато, особливо по окраїнах (крім узбережжя Північного Льодовитого океану). На півдні розташоване «найвологіше» місце на Землі — містечко Чепуранджі (південно-східні схили Гімалаїв), де випадає понад 10 000 мм опа­дів на рік. Однак клімат Євразії в цілому сухіший, ніж клімат Північної Америки. У горах Євразії, як і на інших материках, кліматичні умови змінюються із висотою. Вони найбільш суворі в районах висо­когір’я, особливо на Памірі й Тибеті.

Для Євразії характерна надзвичайна різноманітність кліматичних умов. Цьому сприяють такі чинники:  

o величезні розміри материка й різна кількість сонячної енергії, яку одержують різні області;  

o видовженість континенту зі сходу на захід і з півночі на південь;  

o порізаність його західної, південної та південно-східної окраїн;  

o вплив океанів і різна віддаленість окремих районів материка від них;  

o чергування рівнин і гір.  

Основний атмосферний процес, що формує клімат більшої частини Євразії, – західне перенесення вітрів.

Объяснение: