Водяная лошадь, речной буйвол-кто это?

Это конечно Гиппопотам в Африке

Водяная лошадь это морской конёк

Найбільше процес глобалізації поширився у фінансовій сфері. Інформаційні технології дали можливість поєднати разом фінансові центри світу, скоротити час укладання угод та знизити їх вартість. Хвиля злиття й поглинань у розвинутих країнах і дерегульованість економіки останніми десятиріччями минулого століття призвели до виникнення фінансових холдингів. Фінансовий ринок став розвиватися за рахунок власних джерел, відособлюючись від реальної економіки. Держава втрачає контроль над рухом приватного капіталу, який визначає економічну ситуацію в більшості країн світу. Формується новий глобальний механізм прийняття рішень із новим складом учасників.

Важливим наслідком цього стала фактична незалежність світового фінансового ринку від політики окремих країн світу. Додатково прогресуючий розвиток комунікаційних систем на фоні лібералізації міжнародних економічних і, зокрема, валютно-фінансових відносин привів до практично абсолютної мобільності капіталу. Ці фактори сприяли виникненню економічного середовища. Саме тому темпи їх розвитку набагато перевищують темпи розвитку реального сектора світової економіки. Враховуючи співвідношення процесів глобалізації фінансового і реального сектора економіки, виділяють чотири типи глобалізації:

1.  Повна глобалізація

2.  Глобалізація переважно фінансового сектора

3.  Глобалізація переважно реального сектора

4.  Відсутність глобалізації

Провідними факторами глобалізації фінансових ринків є: наявність вільного руху капіталу між країнами; лібералізація і дерегулювання фінансових ринків; конкуренція за доступ до капіталу та пошук нових можливостей; мінливість і нестабільність ринків, особливо в країнах, що розвиваються; розвиток інформаційних технологій; стандартизація фінансових продуктів і фінансові інновації.

Варто виділити сучасні тенденції глобалізації фінансових ринків. Зокрема, відбувається суттєва інтеграція міжнародних ринків капіталу, поштовхом до якої стала ліквідація багатьох бар’єрів при вході на національні ринки капіталу міжнародних кредиторів та позичальників, зниження трансакційних витрат, стрімкий розвиток інформаційних систем і т.п. Постійний пошук вигідних напрямів вкладення капіталу транснаціональними фінансовими організаціями та потреба споживачів фінансових ресурсів у значних обсягах фінансування сприяли зростанню темпів конкуренції на міжнародних фінансових ринках між кредиторами й позичальниками. Крім того, поступово зникають межі між різними секторами міжнародних фінансових ринків, тобто відбувається конвергенція міжнародних фінансових ринків. Це стало можливим за умов послаблення законодавчого розподілу інвестиційного і комерційного банківського бізнесу. Універсальні комерційні банки виявилися активними учасниками ринку цінних паперів, а інвестиційні банки почали освоювати новий для себе сегмент кредитування.

Відбувається концентрація міжнародних фінансових ринків та їх комп’ютеризація й інформатизація. Суть останніх полягає в широкому використанні учасниками міжнародних фінансових ринків новітніх інформаційних систем, глобальних баз даних та інтегрованих систем управління операціями. Дія інших факторів глобалізації безпосередньо залежить від розвитку інформаційних технологій. Так, комп’ютерні системи широко використовують у світовій торгівлі борговими цінними паперами, управління ризиками і т. д. Деякі міжнародні банки інвестують суми в обсязі до 25 % своїх загальних щорічних операційних витрат тільки на розвиток своїх інформаційних технологій.

Міжнародні інвестори та позичальники, які функціонують на глобалізованих фінансових ринках, висувають їм ряд вимог, що, в свою чергу, є наслідками фінансової глобалізації, зокрема: висока якість продуктів та вигідна ціна на них; високий рівень диверсифікації та інтенсивна інноваційна діяльність; висока ліквідність фінансових продуктів; професійне управління ризиками; ефективний розподіл капіталу у світовому масштабі.

Є і негативні сторони.

Глобалізація відчутно впливає на фінансовий стан пенсійних фондів різних регіонів та держав, що об’єктивно відбивається на матеріальному стані людей похилого віку, які нерідко живуть на свої фінансові заощадження.

Зазначимо, що крім прямих втрат, яких може зазнати через глобалізаційні проблеми значна кількість економічних суб'єктів, її негативними соціальними наслідками є також загальна невпевненість підприємців й усіх працівників у перспективі свого економічного становища та загострення соціальних суперечностей.

Підсумовуючи сказане необхідно наголосити, що все вище перелічене може додатково спричиняти соціальну й політичну нестабільність у суспільстві, а отже, впливати на тенденції руху фінансових капіталів.

Процеси інтеграції України у світовий та європейський фінансові ринки потребують розробки національної моделі розвитку українського фінансового ринку, в основі якої має бути гармонізація існуючої нормативно-правової бази щодо фінансових ринків із європейським і міжнародним законодавст­вом. Саме в цьому напрямі мають бути спрямовані подальші дослідження.

Атмосферные фронты и циклоническая деятельность. Огромные массы воздуха движутся над Землей и несут с собой водяной пар. Одни движутся с суши, другие— с моря. Одни — из теплых районов в холодные, другие — из холодных в теплые. Одни несут много воды, другие — мало. Нередко потоки встречаются, сталкиваются. В полосе, разделяющей различные по своим свойствам воздушные массы, возникают своеобразные переходные зоны — атмосферные фронты. Ширина этих зон обычно достигает нескольких десятков километров. Здесь на контакте различных воздушных масс при их взаимодействии происходит довольно быстрое изменение температуры, влажности, давления и других характеристик воздушных масс. Прохождение фронта через какую-либо местность сопровождается облачностью, выпадением осадков, сменой воздушных масс и связанных с ними типов погод. В тех случаях, когда соприкасаются близкие по своим свойствам воздушные массы (зимой АВ и кВУШ—над Восточной Сибирью), атмосферный фронт не возникает и значительного изменения погоды не происходит. Над территорией России часто располагаются арктический и полярный атмосферные фронты. Арктический фронт отделяет арктический воздух от воздуха умеренных широт. В зоне раздела воздушных масс умеренных широт и тропического воздуха формируется полярный фронт. Положение атмосферных фронтов меняется по сезонам года. Вдоль атмосферного фронта происходит соприкосновение теплого воздуха с более холодным. В зависимости от того, какой воздух поступает на территорию, вытесняя находившийся на ней, фронты разделяются на теплые и холодные. Теплый фронт образуется, когда теплый воздух движется в сторону холодного, оттесняя его. При этом теплый воздух, как более легкий, поднимается над холодным плавно, как по лестнице. При подъеме он постепенно охлаждается, содержащиеся в нем водяные пары собираются в капли (конденсируются). Небо затягивают тучи, и выпадают осадки. Теплый фронт приносит потепление и затяжные моросящие дожди. Холодный фронт образуется при перемещении холодного воздуха в сторону теплого. Холодный воздух тяжелый, поэтому он шквалом втискивается под теплый, резко, одним взмахом, поднимает его и выталкивает вверх . Происходит быстрое охлаждение теплого воздуха. Грозовые тучи собираются над землей. Выпадают ливневые осадки, нередко сопровождаемые грозами. Часто возникают сильные ветры, шквалы. При прохождении холодного фронта быстро происходит прояснение и наступает похолодание. С атмосферными фронтами связано развитие циклонов, которые приносят на территорию России основную массу осадков, пасмурную и дождливую погоду.