Расставьте города россии по мере увеличения годовой амплитуды температуры воздуха в них, начиная с наименьшей. а) верхоянск б)санкт-петербург в)новосибирск г)москва

а)в)б)г) Верхоянск,Новосибирск,Санкт петербург ,Москва 

Антропогенний ландшафт — це різні форми прояву людської діяльності в ландшафті, які поділяються на дві групи:

Типи використання земель чи угіддя (пасовища, плантації, сади);
Інженерні комплекси (мало — та багатоповерхові споруди чи цілі міста, дороги).
Від того, що до кожного них ми додамо слово ландшафт, тобто перейменуємо населені пункти в системні ландшафти, чи назвемо поле гороху гороховим ландшафтом, ні наука ні практика нічого не виграють.

Не на користь йдуть і пропозиції відмовитися від загальноприйнятих назв ландшафтних зон (лісостеп, степ) і віднині вважати степову зону польовою, лісостепову — пасовищною. Пропонують передати вивчення природних зон палеогеографії, ніби в зоні мусонних тропіків через вирубку лісів припинилася мусонна циркуляція атмосфери, змінився потік сонячної радіації, зник характерний режим зволоження чи стерлися з лиця землі гірські хребти з їх висотними поясами.

У антропогенному ландшафтознавстві частіше справа не йде далі констатацій зовнішніх проявів людської діяльності в ландшафтознавстві. Цей напрямок не дає відповіді на різні принципові питання, наприклад: чи може людина створити новий ландшафт і чи достатньо для цього змінити будь–який його компонент? Яке місце антропогенних та техногенних новоутворень в ландшафті; чи є вони чимось зовнішнім, чи можуть розглядатися як його компоненти чи являють самостійні системи чи утворюють системи нового типу разом з природною основою і наскільки вони стійкі? Як людина змінює структуру та функції ландшафту, наскільки ці зміни необоротні? Яким динамічним змінам підлягає ландшафт у результаті людського впливу?

На всі ці питання не зараз не можна дати вичерпну відповідь, але потрібно почати з аналізу результатів вчених, які працювали і працюють з проблемою впливу людини на ландшафти [20, с.38-44].

Для вивчення антропогенних впливів на ландшафти використовують системний, ландшафтний, екологічний, ландшафтно–екологічний підходи, а також принципи оптимізації природного середовища. Дослідження антропогенного навантаження та трансформацій геосистем потребує визначення основних термінів та понять.

Вплив на довкілля — вилучення з довкілля або привнесення в нього речовин, енергії, тепла, інформації, в результаті чого відбувається зміна компонентів, характеристик, параметрів довкілля, викликаних діяльністю людини.

Наслідки впливу — як позитивні так і негативні дії, що відбуваються у результаті змін компонентів довкілля, що відчувають вплив діяльності людини і впливають на функціонування технічних об'єктів, умови життя та діяльності населення, функціонування інших геосистем.

Марко Поло біографія Народився Марко Поло в 1254 році в Венеції (за даними деяких учених в Корчуле в Хорватії) в купецькій родині. Перша подорож в біографії Марко Поло припадає на 1271. Тоді разом з батьком і дядьком він попрямував до Єрусалиму. Пізніше Марко відправився в Китай. По дорозі відвідав Памір, Месопотамію, Кашгар. У своїх творах він описує географічні розташування міст, традиції, ремесла китайців і їхнє життя. Поло виконував різні доручення хана, сприяв розвитку Китаю, три роки був губернатором Янчжоу . Пробувши в Китаї до 1291 року, Марко Поло нарешті був відправлений ханом до Венеції. А по дорозі відвідав Іран, Цейлон, Суматру. Після повернення на батьківщину біографія Марко Поло мало відома. Під час війни з Генуєю Марко потрапив у полон, звільнившись з якого лише в 1299 році повернувся до Венеції. Поки перебував у полоні (1296–1298), надиктував звіт про свої подорожі. У 1324 році, будучи вже хворою людиною, Поло написав заповіт, в якому згадана золота пайцза (вірча бірка), отримана від татарського хана (він отримав її від дядька Маффео, який, у свою чергу, заповів її Марку в 1310 році). Марко Поло помер, імовірно, 1324 року у Венеції, будучи найбагатшим з місцевих купців, за що його прозвали «мільйонером» (Masser Millioni), і був похований в церкві Сан-Лоренцо. Серед книг Марко зустрічаються записи, що оповідають не про самі подорожі автора, а про поїздки та думки інших людей. Про сім’ю Марка Поло відомо мало що — він був одружений і у нього було три доньки — Фантіна, Белела і Морета, а також декілька найближчих родичів. У сім’ї Поло не все було гладко, іноді доходило і до судових розглядів.