Мне нужны названия всех низменностей , возвышенностей и плоскогорье.

возвышенности кольских тундр;

(восточноевропейской) равнины;

западно-сибирской равнины;

туранская равнина;

низменности: амазонская, ла-платская, миссисипская, индо-гангская, германо-польская,приднепровская, причерноморская, прикаспийская  и возвышенности валдайская, , волыно-подольская, приволжская, плоскогорья наиболее широко распространены в азии среднесибирское, аравийское, декан, в африке восточно-африканское, южно-афри¬канское и др.

восточно-европейская равнина

западно-сибирская равнина

среднесибирское плоскогорье

валдайская возвышенность

равнина

прикаспийская низменность

приволжская возвышенность

возвышенность

смоленско-московская возвышенность

ставропольская возвышенность

 

Тип климат западной сибири – континентальный. континентальность возрастает с запада на восток, т.е. разница между зимой и летом более резкая, вследствие более низких температур зимы. это объясняется несколькими причинами:   1. равнина расположена в умеренных широтах, а северная часть равнины заходит за северный полярный круг;   2. удаленность от атлантики, т.е. ослабление влияния атлантического океана;   3. открытость ветрам с северного ледовитого океана;   4. зима в западной сибири холоднее, чем зима на равнине;   5. осадков в сибири выпадает за зиму меньше, но снежный покров больше, из-за отсутствия оттепелей.  круглый год над восточно-европейской равниной господствует западный перенос воздушных масс. атлантический воздух летом приносит прохладу и осадки, а зимой — тепло и осадки.  на восточно-европейской равнине два климатических пояса — субарктический и умеренный, а в их пределах пять климатических областей. во всех областях происходит увеличение континентальности климата к востоку. это связано с тем, что в западных районах процессы, связанные с влиянием атлантики и более активным циклогенезом, а в восточных районах сказывается влияние континента.

Земна кора постійно перебуває в русі. в одних місцях вона підіймається, в інших опускається. однак рухи ці дуже повільні і недоступні для безпосереднього спостереження, про них можна суди ти лише за їх наслідками. наприклад, по згинанню верств гірських порід у складки, по наявності в них розривів тощо. тектонічні рухи є основним фактором формування рельєфу земної поверхні. наука, яка вивчає рухи земної кори і створені ними структури  називається геотектонікою,  або просто  тектонікою  а самі рухи земної кори називають тектонічними рухами.   за направленістю тектонічні рухи можуть бути вертикальними, або радіальними, і горизонтальними, або тангенціальними. вертикальні рухи в свою чергу можуть бути незворотними (направленими в одну сторону) і зворотними, або коливними. коливні рухи часто називають епейрогенічними,  тобто  створюючими  континенти,  бо внаслідок цих рухів відбуваються трансгресії і регресії морів, формуються обриси континентів.   відомо ряд прикладів, що різноманітні споруди, які були колись збудовані на морському узбережжі, тепер знаходяться під водою або, навпаки, далеко від моря. історичні відомості про ці споруди змогу нам судити про те, наскільки територія піднялася чи опустилася за час, що пройшов від їх побудови до наших днів. широко відомо, що окремі  опускаються і море наступає на сушу.