В чем составляет особенность географической оболочки Земли

Географическая оболочка имеет ряд закономерностей. Важнейшие из них: целостность, ритмичность развития, горизонтальная зональность и высотная поясность. Целостность - это единство географической оболочки, обусловленная взаимосвязанность составляющих ее компонентов.

ее качественное своеобразие, которое заключается в том, что только в ее пределах вещество находится одновременно в трех физических состояниях: твердом, жидком и газообразном. В связи с чем географическая оболочка состоит из пяти качественно разных, взаимопроникающих и взаимодействующих геосфер: литосферы, гидросферы, атмосферы, биосферы и палеосферы. В пределах каждой из них выделяется несколько компонентов. Например, в пределах литосферы выделяются в качестве самостоятельных компонентов разнообразные горные породы, в биосфере — растения и животные и т. д.

А́нди, А́ндські Кордильє́ри (ісп. Andes; Cordillera de los Andes) — найдовша (довжина близько 7000 км) і одна з найвищих (гора Аконкагуа, 6962 м) гірських систем земної кулі, яка облямовує з півночі та заходу всю Південну Америку; є південною частиною Кордильєр.

Анди тягнуться вздовж узбережжя Тихого океану, від Карибського моря до архіпелагу Вогняна Земля, проходять через Колумбію, Венесуелу, Еквадор, Перу, Болівію, Чилі й Аргентину. Ширина системи 200—800 км, середня висота гір 3600 м.

Це молода гірська система, тут знаходиться велике число діючих вулканів, що становлять Андійський вулканічний пояс: Санґай, Пурасе, Котопахі, Льюльяйльяко (найвищий на Землі), дуже часті землетруси, на півдні системи численні льодовики. Межа вічних снігів становить від 600 м на півдні до 6300 м на півночі. Система багата природними ресурсами, у передових і передгірських прогинах добуваються нафта та природний газ (особливо в північних та центральних районах), також тут добуваються руди кольорових металів.

По Андах проходить міжокеанічний вододіл, в них беруть початок витоки та багато приток Амазонки, притоки Оріноко, Парагваю, Парани, Маґдалени, а також річки Патагонії. На західних схилах починаються річки басейну Тихого океану, здебільшого короткі. В Андах також знаходиться велике високогірне озеро Тітікака та багато менших озер. Для рослинності характерна висотна поясність.

Объяснение:

Рівни́ни  — форми рельєфу, при яких поверхня землі в межах видимого горизонту є рівними або слабко хвилястими[1]. Висоти сусідніх точок мало відрізняються одна від одної — коливання відносних висот до 200 м, переходом між підвищеними та зниженими ділянками поступові[1]. Більшість рівнин похилена в якийсь бік (до 5°), який вказує течія річок[2]. Рівнини — одні з найпоширеніших форм рельєфу суходолу (37 % площі) та дна океану (абісальні рівнини, континентальний шельф). До найбільших рівнин світу належать Амазонська і Західносибірська низовини.

Объяснение: