Положение в климатических поясах и областях климата ливии

Климат.

Географическое положение Ливии и ее рельеф во многом определяют и климатические особенности этой страны:: северные области находятся в поясе субтропического климата, с сезонной сменой воздушных масс (летом тропических, зимой умеренных), с влажной зимой и сухим летом. Сезонные особенности климата в различных точках территории страны определяются сменой циркуляции воздушных масс в течение года. При этом основные его факторы - размещение обширной водяной массы (Средиземного моря) вдоль северной границы и наличие в южной части громадной пустыни.

Ливия относится к области воздействия экваториальных муссонов северного полушария. В бассейн Средиземноморья зимой смещается морской полярный воздух из умеренных широту На стыке полярных воздушных потоков с тропическими развивается циклоническая деятельность, которая во многом служит причиной того, что на зимние месяцы падает основная масса дождей, а лето сухое и жаркое. Своеобразие северных природных зон Ливии в значительной степени объясняется довольно продолжительной линией побережья Средиземного моря, теплые воды которого оказывают серьезное влияние на их климат.

Климатические зоны.

Субтропический климат средиземноморского типа с теплым и сухим продолжительным летним периодом и мягкой, относительно влажной зимой характерен только для прибрежной части Триполитании и северной Киренаикии. Климат же основной части Ливии - пустынно-тропического типа, с изнуряющими летними жаркими и сухими периодами, с довольно резкими сезонными и суточными колебаниями температур.

В целом в зависимости от местоположения тех или иных районов Ливии различается несколько климатических зон. Область средиземноморского климата объединяет главным образом просторы равнины Джефара, большую часть территории, прилегающей с юга к заливу Большой Сирт, северные районы плато Барка и просторы Мармарики. Следует отметить, что, хотя все эти области относятся к субтропической зоне (куда, например, входят также северные прибрежные районы стран Магриба). В целом климат Ливии мало напоминает климат противоположного берега Средиземного моря. Так, температура самого холодного месяца (января) плюс 11 - 12°, а самого жаркого (августа) - плюс 27 - 29°, изредка превышая (в южных районах) 35° С.

Вместе с тем именно здесь наблюдаются наиболее резкие суточные колебания температуры; чаще всего побережье, находясь под благотворным влиянием средиземноморского климата, ощущает на себе пагубное воздействие жарких и сухих песчаных бурь. Они вызываются, как правило, юго-восточными ветрами, дующими в северо-западном направлении из раскаленных пространств Сахары. Несмотря на то что таких дней в году редко бывает больше 10 - 15, они представляют собой весьма тяжелый, а в отдельные годы даже труднопереносимый период.

Триполитании обычно присуща относительно прохладная погода, с влажностью воздуха 60 - 70% (повышающаяся временами до 85 - 90%), приносимой влажными северо-западными ветрами. Среднегодовой уровень осадков здесь достигает 250 - 350 мм; правда, в отдельные годы в некоторых городах северных районов (Триполи, Зувара) случаются и сильные засухи, когда осадки не превышают 75 - 80 мм в год.

Прибрежные участки Киренаики отличаются большим постоянством в обеспеченности влагой: для них нередки периоды, когда уровень осадков достигает 550 - 600 мм. Относительная, влажность воздуха колеблется между 50 и 65%.

Иногда, когда поднятый в Ливийской пустыне песок смешивается с дождем, в довольно отдаленных от Ливии местах выпадают осадки темно-коричневого цвета.

  Угольная промышленность это отрасль топливной промышленности,которая включает в себя разведку залежей угля,добычу,обогащение и переработку как каменного так и бурого угля.

 От глубины залегания пластов угля зависит и его добычи:если уголь лежит недалеко от поверхности земли,то его добывают открытым который довольно безопасен и недорогой,а если угольные пласты залегают глубоко,то их добывают закрытым

 Больше всего угля применяется в металлургии (каменный уголь) и на предприятиях топливно-энергетического комплекса (в основном бурый уголь).

  В Казахстане имеется большое количество угольных месторождений.Самый большой-это Карагандинский угольный бассейн.Он имеет центральное положение.В нём сосредоточены большие запасы коксующегося каменного угля, который идёт на производство кокса.Есть также Экибастузский бассейн, но уголь в нём более низкого качества и непригоден для коксования.Он используется как энергетический.Но он самый дешёвый по себестоимости, добывается открытым

Перед тим, як говорити про проекти, нагадаю:

Побутові відходи, як це зрозуміло з назви, - це тип відходів, що виникають у побуті (житлово-комунальному господарстві).

Утилізація відходів - це переробка або оброблення відходів з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, повторного використання чи видалення.

Виходячи з визначень понять у завданні я можу запропонувати кілька міні-проектів. Під міні-проектами я маю на увазі такі проекти, що легко можливо реалізувати вдома.

Отож мої варіанти:

1. Верміферма.

Отож верміферма - це ферма, на якій роль «утилізатора» чи «робочої сили» виконують черв’яки. Я знаю про два види червів, яких можна придбати (червоні каліфорнійські черви та «старатєль») також дехто «приручає» звичайних дощових черв’яків.

Побутові відходи, які підлягають такій утилізації: органічні відходи переважно рослинного походження (наприклад, відходи що виникають при приготуванні їжі), папір та картон з мінімальним вмістом фарби, натуральні тканини. У випадку шкільної такої ферми (більший об’єм) додається опале листя з пришкільних ділянок, бур’ян з клумб та квіти, які прибираються восени.

Що ми отримуємо? В результаті такої «переробки» ми отримуємо біогумус/вермікуліт, який використовується як добриво безпосередньо або розчиняється у воді для поливу.

Де тримати? В інформаційному просторі переважає інформація про великі ферми, однак з власного досвіду скажу, що невеличку ферму можна тримати і вдома (наприклад, на балконі) або організувати її на подвір’ї школи/дитсадку/власного будинку.

2. Сортування.

Цей проект, я думаю, вже відомий всім. Принцип простий - сортувати сміття за категоріями та, бажано, здавати спеціалізовані місця, які займаються подальшою їх долею.

Побутові відходи, які підлягають такій утилізації: пластик (харчовий/не харчовий), паперово-картонні відходи, металобрухт, скло, батарейки, вироби з тканини.

3. Проект, під кодовою назвою «збережи дерево».

Тут я пропоную «відтягнути» кінцеву утилізацію паперово-картонних виробів.

Суть проекту: раціонально використовувати папір. Якщо листок вже використаний з одного боку, наприклад, не дуже вдалий малюнок на уроці, то ви можете використати іншу сторону, як чернетку чи для списку в магазин. Так само перед викиданням старого зошиту - подивіться ,чи нема там ще чистих листків, які можна використати. Для маленької записки мамі - використайте відповідного розміру папірець.

4. Проект «Шафа».

Перебираючи шафу не поспішайте все викидати.

Ви можете посортувати самі:

- те, що можна віддати тим, кому це необхідно (є пункти прийому таких речей);

- речі, які можуть знадобитись у притулках для тварин;

- можливо якимось речами, за до хендмейду, ви чи хтось з ваших друзів, зможе надати друге життя;

І тоді на викид залишиться вже набагато менше.

Якщо ж ви не хочете самі сортувати речі, то зараз деякі магазини приймають їх і вже самі проводять сортування на те, що можна використати без переробки, на те, що можна одразу переробити на предмети побуту (ганчірки для прибирання, наприклад), або ті, що використовуються при виробленні інших волокон (наприклад, для внутрішньої обшивки автомобіля).

5.Проект, під кодовою назвою «Рятувальна сумка».

Цей проект відноситься до «зменшення утилізації». Просто заведіть собі тканинну сумку, яка в складеному стані займає небагато місця. Так ви можете завжди мати її з собою, коли зненацька зайдете в магазин, тим самим уникнути придбання і накопичення поліетиленових пакетів.

Сподіваюсь, що ці проекти стануть вам у нагоді.