1.В верховьях каких рек находится объект всемирного наследия ЮНЕСКО национальный парк "Три параллельные реки" а) Янцзы, Меконг, Хуанхэ б) Меконг, Салуин, Янцзы в) Хуанхэ, Инд, Меконг г) Ганг, Инд, Брахмапутра 2.Укажите строку, в которой правильно указана последовательность изменения природных зон с севера на юг на Восточноевропейской равнине а) тундра → лесотундра → тайга → смешанные леса → лесостепь → степь б) тайга → тундра → лесотундра → широколиственные леса → муссонные леса в) смешанные леса → тайга → тундра → широколиственные леса → лесостепь → степь г) лесостепь → смешанные леса → широколиственные леса → тайга → лесотундра 3.Многоярусные вечнозеленые леса этой природной зоны расположены преимущественно на островах. Климат умеренно влажный и жаркий в течение всего года. Характерен богатый видовой состав растений. Большинство животных обитают на деревьях. а) лесотундра б) широколиственные леса в) жестколистные вечнозеленые леса г) влажные экваториальные леса 4.Природа которой зоны менее всего изменена человеком? а) степей и лесостепей б) арктических пустынь и тундры в) саванн и редколесий г) смешанных и широколиственных лесов 5.В Северной Америке эту природную зону называют - прерии, в Южной Америке - пампа, а как ее называем мы? а) степи б) пустыни в) саванны г) смешанные леса 6.В каких странах материка наблюдаются самые высокие темпы вырубки лесов (три варианта) а) Малайзия б) Индия в) Таиланд г) Бангладеш д) Филиппины Камбоджа 7.В какой природной зоне Евразии встречаются черный гималайский медведь, бамбуковый медведь - панда, леопарды, обезьяны - японские макаки и гиббоны? а) субтропических муссонных лесов б) влажных экваториальных лесов в) жестколистных вечнозеленых лесов и кустарников г) саванн и редколесий 8.В умеренном климатическом поясе наибольшую площадь занимает природная зона: а) тундра б) тайга в) полупустыни и пустыни г) саванны и редколесья 9.В какой природоохранной территории находятся буковые пралеса, взятые под охрану ЮНЕСКО а) Карпатский биосферный заповедник б) Карпатский национальный природный парк в) Заповедник "Расточье" г) Национальный природный парк "Сколевские Бескиды" 10.Каменный дуб, пиния, земляничное дерево, можжевельник, лавр, олеандр, дикая маслина растут в природной зоне: а) полупустынь б) смешанных лесов в) вечнозеленых жестколистных лесов г) переменно-влажных (муссонных) лесов 11.Определите правильный вариант цепи: "природная зона - климатический пояс - почвы - животное": а) тундра и лесотундра - субарктический - торфяно-болотные- карликовая береза б) тайга - умеренный - черноземы - сибирская сосна в) пустыня - умеренный - серо-бурые - дикая маслина г) влажные экваториальные леса - тропический - красно-желтые - кокосовая пальма 12.Зону тайги образуют: а) хвойные леса Дальнего Востока и юга Европы б) хвойные леса Сибири и севера Европы в) растения Центральной Азии г) леса Западной Европы

1. б)

Надеюсь тебе я тебе чем то Если так я очень рада.

№1

а) Фауна

б) Биомасса

в) Фауна

г) Биоразнообразие

№2

а) Окружающий

б) Растительный

№3

Животные и растения при к жизни в различных природных условиях (в тундре, в пустынях, в лесах). Причина: Закон географической зональности влияет и на распространение растений и животных на Земле

№4

В тундре растения низкорослые, часто стелющиеся. У животных имеются при для защиты от холода: слой подкожного жира, густой мех или пух. Некоторые животные от холода, проводя зиму под снегом.

В пустынях животные и растения при к жаркому сухому климату. Одни растения имеют длинные корни, достигающие грунтовых вод, другие обзаводятся колючками и накапливают воду в стеблях (кактусы, молочаи) или в листьях (агавы, алоэ). Некоторые животные долго могут обходиться без воды, многие прячутся от зноя в норах, ведут ночной образ жизни и даже впадают в летнюю спячку.

№5

Это происходит потому что Австралия очень давно стала изолированным материком, а остальные материки распадались и присоединялись.

Сев. Америка и Евразия долгое время были единым материком: Лавразия (а значит и флора и фауна была едина) , а Юж. Америка входила в состав другого древнего материка Гондвана. около 200 млн лет назад Сев Америка отделилась от Лавразии. Гондвана также раскололась на материки Антарктида, Австралия и Юж Америка. Позднее Юж Америка примкнула к Сев Америке. * так же надо отметить что около 1 млн лет назад  между С Америкой и Евразией был сухопутный перешеек что обмену жив. и раст миров, а с Юж.Америкой напротив сегодняшняя Центр.Америка была под водой и поэтому жив. из Ю Америки не могли попасть на Сев Америку и наоборот .

еволюція форм власності. розвиток аграрних відносин у капіталістичних країнах у xx ст. відбувався через створення крупних капіталістичних ферм, колективних господарств, чисельності фермерських господарств, розширення орендних відносин. так, в ії існує унаслідувана ще з часів феодалізму земельна власність титулованої аристократії, яка здається в оренду.

у сша кількість фермерських господарств з початку xx ст. до середини 90-х років скоротилася з 5,8 млн. до майже 2 млн. на одне господарство припадає в середньому 180 га землі. до 60% з них ведуть господарство самі, без залучення найманої робочої сили. з них 1,3 млн. дрібних фермерських господарств виробляють менше 9% сільськогосподарської продукції. водночас 300 тис. крупних капіталістичних господарств (13,8%) виробляли в середині 90-х років понад 70% сільськогосподарської продукції, наймаючи майже 80% робочої сили. кожне з цих господарств володіло в середньому 1400 га землі й було крупним науково-виробничим об'єднанням. їх роль у третьому тисячолітті ще більше посилиться.

у сша налічується до 5 тис. кооперативів, які переробляють майже 30% фермерської продукції. у швеції — понад 100 тис. фермерських господарств, переважна більшість з яких є членами сільськогосподарських кооперативів.

у країнах західної європи розмір фермерських господарств значно менший. так, у данії середня ферма має 32 га землі, в німеччині — 18, у бельгії — 15, у франції — 14, в італії — 6, у. греції — 4 га. але характерним для цих країн є вироблення основної маси сільськогосподарської продукції крупними капіталістичними фермами. крім того, існування більшості цих ферм можливе лише тому, що частка різних державних субсидій на сільськогосподарську продукцію, які одержує безпосередній фермер, становить у країнах єс 50%, у сша — 35, в японії — 75%. без такої фермерські господарства не могли б вижити. так, за підрахунками німецьких економістів, оптимальний розмір ферми повинен становити 100 га, а для створення таких фермерських господарств необхідно мати капітал від 750 тис. до 1 млн. марок. але така практика в україні не впроваджується.

орендні відносини. значного поширення в розвинутих країнах світу набула оренда — тимчасове надання землі за плату капіталісту-орендарю або селянину-працівникові, який не наймає робочої сили. наприклад, у франції орендується більше половини земель, в ії — до 40%. у сша понад третини сільськогосподарських угідь є власністю держави, передається в оренду терміном на 1—2 роки і за виконання договору продовжується.

щоб отримати землю в оренду, орендар повинен: мати відповідні знання і досвід роботи на землі, добре здоров'я, певний вік (в ії — до 40 років, у франції до припинення 25-річного терміну оренди він не повинен досягти пенсійного віку), певний капітал, отриманий від праці на фермі та ін.

різновид оренди — сімейна оренда, за якої глава сім'ї передає свою ділянку землі в оренду за певну плату одному з членів родини. у німеччині та ії на цей вид оренди припадає 15—20% всієї орендної землі. особливістю аграрних відносин у деяких розвинутих країнах світу є об'єднання сімейних ферм у сільськогосподарські корпорації. наприклад, у сша в такі корпорації об'єдналися майже 90% сімейних ферм, а 95% корпорацій містять до 10 ферм.

аграрні відносини у колишньому срср. у колишньому срср штучно розрізняли дві форми власності — колективну і державну. насправді колективна форма власності в сільському господарстві була квазіколективною (удаваною), одержавленою. іння нею здійснювалося адміністративно-командними , впродовж кількох десятиліть через механізм "ножиць цін" (завищених на продукцію промисловості та занижених на сільськогосподарську), весь додатковий і значна частина необхідного продукту вилучалися з села. внаслідок такого пограбування селян зростало відчуження сільськогосподарських працівників від землі та інших засобів виробництва, втрачалися стимули до праці тощо. крім того, провадилася політика прискореного зменшення кількості колгоспів і збільшення — радгоспів. проте значно більша кількість зайнятих у сільському господарстві україни, родючі землі давали змогу виробляти майже таку саму кількість сільськогосподарської продукції, як і в окремих країнах європи.

після розпаду срср перед незалежними державами постало питання про шляхи радикальної перебудови аграрних відносин