1. назовите условные знаки, которые имеют вид линий.2. назовите все условные знаки, которые изображают голубым, зелёным, коричневым и жёлтым цветом.3. условных знаков какого цвета больше всего? ​

1.газ, нефть, уголь, железная руда, алмазы, никель, платина, медь (незнаю нужно ли было перечеслять, но ладно)

а)

1. Космические

2. Планетарные

3. Возобновимые

4. Невозобновимые

b) Возобновимые природные ресурсы — исчерпаемые природные ресурсы, которые по мере использования постоянно восстанавливаются (животный мир, растительность, почва)

c) Человек должен защищать и не истреблять животных, не портить и не мусорить растительность и почву.

2.а) В настоящее время поиски полезных ископаемых идут по двум главным направлениям:

1.Вглубь

2.Вширь

b) Первый "ВГЛУБЬ" характерен для стран ,давно развивающихся с уже истащёнными запасами и имприходится добывать полезные ископаемые глубже и в неудобных для разработки слоях земли, это касается США, Зарубежной Европы, Украины,Беларуси,европейской части России и других.

Второй "ВШИРЬ" характеризуется поиском и освоением новых бассейнов не менее удобных, часто дискомфортных по климату,участках стран: в Канаде такие разработки продвигаются на север, в России на северо-восток и т.д. (я не знаю,выберешь для себя более правильный)

3.а)Общая длина транспортной сети мира без морских путей превышает 37 млн км: протяжённость автомобильных дорог — 24 млн км, железнодорожных путей — 1,25 млн км, трубопроводов — 1,9 млн км, воздушных путей — 9,5 млн км, речных — 0,55 млн км.

Відомо, що пояснити шлях за до малюнка, схематичного плану чи географічної карти набагато простіше, ніж описати його словами.

Точне зображення земної поверхні на площині у певній картографічній проекції за до умовних знаків називають географічною картою.

На величезне значення карти вказували ще відомі географи-методисти ХІХ століття Н. Раєвський і А. Бризгалов: «карти потрібні для усвідомлення і кращого збереження в пам'яті географічних відомостей» і «щоб учень/студент...дивлячись на карту, робив правильні висновки...».

У 1928 році у своїй книзі «Район і країна» В.П. Семенов-Тянь-Шанський писав: «Карта є альфа і омега всіх географічних уявлень. Якщо в інших науках вона має тільки службове значення, в географії вона - все і без неї кроку ступити не можна. Вона важливіша не тільки від малюнків, але навіть важливіша від самого тексту, тому що говорить інколи набагато більше, яскравіше, наочніше і лаконічніше найкращого тексту кожному, хто вміє в ній розбиратися» [8].

М.М. Баранський назвав карту другою мовою географії, підкреслював, що карта є головним засобом у формуванні географічних уявлень і понять.

Прикладів широкого застосування карт у житті й діяльності людей можна навести дуже багато. Карта - це джерело знань, незмінний посібник у середній і вищій школі. Без карти неможливі експедиційні дослідження, туристичні походи, подорожі, мореплавство, промислове і сільськогосподарське будівництво та ін. Водночас карти є засобом масової інформації і пропаганди наукових знань [1].

Нині майже жодне дослідження у фізичній та економічній географії не обходиться без всебічного і глибокого аналізу картографічних матеріалів. Лише за до карт можна глибоко проаналізувати особливості природи і господарства, оцінити взаємозв'язки виробництва із сировинною базою і споживачами. Дуже важлива роль карти у процесі навчання учнів/студентів географії, історії, природознавства та інших наук. Карта в навчальному закладі так само необхідна, як підручник. Студенти/школярі навчаються характеризувати природу чи економіку держав та їх частин саме завдяки роботі з картою.

Карта в процесі навчання природознавства виконує дуже важливу психолого-педагогічну роль - сприяє упорядкуванню знань. Полегшує їх засвоєння і запам'ятовування. Ця роль зберігається за картою не тільки в школі, а й тоді, коли доросла людина поповнює свої географічні знання з книг, газет, журналів і т.п. При доброму знанні карти запас географічних знань буде збільшуватись. лол