В земной атмосфере одновременно содержится около 12000–13000 куб. км водяного пара. Вода попадает в атмосферу в основном в результате испарения с земной поверхности. В атмосфере влага конденсируется, переносится воздушными течениями и снова выпадает на земную поверхность. Совершается постоянный круговорот воды, возможный благодаря ее находится в трех состояниях и легко переходить из одного состояния в другое. Влажность воздуха определяется содержанием водяного пара и характеризуется абсолютной влажностью, максимальным влагосодержанием, относительной влажностью, дефицитом влажности и точкой росы. Абсолютная влажность – фактическое содержание водяного пара в атмосфере, измеряемое его весом в граммах на 1 куб м (q) или упругостью (e), т. е. оказываемым на подстилающую поверхность давлением в миллиметрах ртутного столба и миллибарах. Числовые значение q и e очень близки друг к другу. При температуре 16,4º они совпадают. Максимальное влагосодержание (Q) или упругость водяного пара (E), насыщающего воздух – предел содержания водяного пара в воздухе при данной температуре. Максимальное влагосодержание находится в прямой зависимости от температуры. Чем выше температура воздуха, тем больше водяного пара он может содержать. При низких температурах воздух содержать очень малое количество водяного пара. Поэтому снижение температуры воздуха может вызвать конденсацию водяных паров. Относительная влажность (r) – отношение абсолютной влажности к максимальному влагосодержанию, выраженное в процентах: r = · 100, или · 100 Относительная влажность характеризует степень насыщения воздуха водяным паром. При насыщении E = er=100% Дефицит влажности (Д) – недостаток насыщения при данной температуре ((Д = Е – е). Точка росы (Т°) – температура, при которой содержащийся в воздухе водяной пар насыщает его. При относительной влажности воздуха меньше 100% точка росы всегда ниже фактической температуры воздуха. Чтобы довести температуру воздуха до Т°, его нужно охладить. Испарение. Вода попадает в атмосферу в результате процесса испарения, заключающегося в преодолении быстродвижущимися молекулами воды сил сцепления в отрыве их от поверхности воды и переходе в атмосферу. Чем выше температура испаряющей поверхности, тем быстрее движение молекул и тем большее их число попадает в атмосферу. Встречая сопротивление воздуха, часть молекул возвращается обратно на испаряющую поверхность. Этому уже содержащийся в воздухе водяной пар. При насыщении воздуха водяным паром процесс испарения прекращается. Скорость испарения зависит от дефицита влажности и от скорости ветра. Процесс испарения сопровождается понижением температуры испаряющей поверхности. На испарение 1 г воды затрачивается 600 кал, на испарение 1 г льда – на 77 кал меньше. Испарение с поверхности океана на всех широтах значительно больше, чем с поверхности суши. В течение года оно изменяется мало. При достаточном количестве тепла испарение больше во влажный период, при низких температурах – вообще невелико. В случае отсутствия достаточного количества влаги на поверхности испарение с нее не может быть большим даже при высокой температуре и огромном дефиците влажности. Влажность воздуха постоянно изменяется в связи с изменением температуры испаряющей поверхности и воздуха, интенсивности испарения и конденсации, переноса влаги в атмосфере. Далее тут: http://cozyhomestead.ru/Voda_79973.html
Nadezhda
20.03.2021
Розміщення, проектування, будівництво, реконструкція та введення в експлуатацію господарських та інших об'єктів, що впливають на стан вод, проводиться у відповідності з водним кодексом (ст. 80, 105), екологічними вимогами,встановленими ст. 40-44 закону україни "про охорону навколишнього природного середовища" < 85> ,законом російської федерації "про екологічну експертизу", прийнятим державноїдумою 19 липня 1995 р. < 86> при розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, у водів експлуатацію господарських та інших об'єктів, а також впровадження нових технологічнихпроцесів повинно враховуватися їх вплив на стан водних об'єктів і навколишнєприродне середовище.визначення місць будівництва господарських та інших об'єктів, що впливаютьна стан водних об'єктів, проводиться відповідно зі ст. 28 земельногокодексу російської федерації, ст. 11 закону російської федерації "про санітарно-епідеміологічномублагополуччя населення". їх місце розташування узгоджується зі спеціально уповноважениморганом державного іння використанням і охороною водного фонду,спеціально уповноваженими органами в галузі охорони навколишнього природногосередовища, іншими державними органами іння використанням і охороноюприродних ресурсів, державним органом санітарно-епідеміологічногонагляду та рішенням органів місцевого самоврядування. в необхідних випадках прирозміщення господарських та інших об'єктів, що впливають на стан вод, рішенняпро місце їх розташування приймається за результатами обговорення або референдуму.при техніко-економічному обґрунтуванні проекту (тео), проектуванні господарськихта інших об'єктів, що впливають на стан вод повинен враховуватися рівень науково-технічногопрогресу, гранично допустимі навантаження на водні об'єкти, передбачатисянадійні та ефективні заходи попередження і усунення забруднення вод шкідливимиві, їх знезараження та утилізація, впровадження ресурсозберігаючих, маловідходнихі безвідходних технологій і виробництв, раціональне використання воднихресурсів.тео і проекти на будівництво і реконструкцію господарських та іншихоб'єктів, що впливають на стан водних об'єктів, проходять державнуекспертизу на передпроектну та проектну документацію, державну екологічнуекспертизу, а при необхідності громадську екологічну експертизу.державна експертиза передпроектної та проектної документації набудівництво та реконструкцію господарських та інших об'єктів, що впливають настан вод, являє собою перевірку її відповідності вихідним даним,технічним умовам та вимогам нормативної документації по проектуваннюта будівництва. її проведення здійснюють спеціально уповноважені державніоргани іння використанням і охороною водного фонду.при державній екологічній експертизі встановлюється відповідністьзапланованій господарської та іншої діяльності екологічним вимогам та визначеннядопустимості реалізації об'єкта екологічної експертизи метою попередженняможливих несприятливих впливів цієї діяльності на навколишнє природнесередовище і пов'язаних з ними соціальних, економічних, інших наслідків реалізаціїоб'єкта екологічної експертизи.державна екологічна експертиза організується і проводиться спеціальноуповноваженими державними органами у галузі екологічної експертизиу порядку, встановленому законом російської федерації "про екологічну експертизу",нормативними правовими актами російської федерації, а також нормативними актамисуб'єктів федерації. проведення її здійснюється на федеральному рівні ірівні суб'єктів федерації.громадська екологічна експертиза організується і проводиться за ініціативоюгромадян і громадських організацій, а також за ініціативою органів місцевогосамоврядування громадськими організаціями (об'єднаннями), основним напрямомдіяльності яких згідно з їх статутами є охорона навколишнього природногосередовища.розвиваючи загальні екологічні норми, водний кодекс встановив, що припроектуванні і будівництві нових і реконструюються господарськихта інших об'єктів, що впливають на стан водних об'єктів, а також впровадженнінових технологічних процесів, що впливають на стан водних об'єктів, необхіднопередбачати створення замкнутих систем водопостачання. проектування ібудівництво прямоточних систем технічного водопостачання допускається тількиу виняткових випадках при позитивному висновку державної експертизина передпроектну та проектну документацію і державної екологічноїекспертизи.будівництво, реконструкція господарських та інших об'єктів може здійснюватисяза затвердженими проектами, що мають позитивний висновок державноїпередпроектної та проектної та державної екологічної експертизи, в суворійзгідно з діючими санітарними, будівельними нормами і правилами.будівництво, реконструкція господарських та інших об'єктів не дозволяєтьсядо затвердження проекту та відведення земельної ділянки в натурі.затверджений проект або вартість проектних робіт не може бути зміненана шкоду вимогам екологічної безпеки. заходи по охорони водних об'єктів
yaart-klementiev29
20.03.2021
Материк расположен почти полностью в южном полушарии, лишь северную часть материка пересекает экватор, следовательно, в этом месте будут располагаться густые влажные экваториальные леса, что повлияет на постоянную полноводность реки амазонки. у южной части материка преобладает теплое течение атлантического океана и площадь этой част значительно меньше, чем северная его часть, соответственно давление южная часть будет нагреваться больше. и находясь в умеренном климатическом поясе, там будут преобладать умеренно континентальный и морской климат.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Ватмосфере осуществляется перенос влаги. это происходит потому, что
Влажность воздуха определяется содержанием водяного пара и характеризуется абсолютной влажностью, максимальным влагосодержанием, относительной влажностью, дефицитом влажности и точкой росы.
Абсолютная влажность – фактическое содержание водяного пара в атмосфере, измеряемое его весом в граммах на 1 куб м (q) или упругостью (e), т. е. оказываемым на подстилающую поверхность давлением в миллиметрах ртутного столба и миллибарах. Числовые значение q и e очень близки друг к другу. При температуре 16,4º они совпадают.
Максимальное влагосодержание (Q) или упругость водяного пара (E), насыщающего воздух – предел содержания водяного пара в воздухе при данной температуре. Максимальное влагосодержание находится в прямой зависимости от температуры. Чем выше температура воздуха, тем больше водяного пара он может содержать. При низких температурах воздух содержать очень малое количество водяного пара. Поэтому снижение температуры воздуха может вызвать конденсацию водяных паров. Относительная влажность (r) – отношение абсолютной влажности к максимальному влагосодержанию, выраженное в процентах: r = · 100, или · 100
Относительная влажность характеризует степень насыщения воздуха водяным паром. При насыщении E = er=100%
Дефицит влажности (Д) – недостаток насыщения при данной температуре ((Д = Е – е).
Точка росы (Т°) – температура, при которой содержащийся в воздухе водяной пар насыщает его. При относительной влажности воздуха меньше 100% точка росы всегда ниже фактической температуры воздуха. Чтобы довести температуру воздуха до Т°, его нужно охладить.
Испарение.
Вода попадает в атмосферу в результате процесса испарения, заключающегося в преодолении быстродвижущимися молекулами воды сил сцепления в отрыве их от поверхности воды и переходе в атмосферу. Чем выше температура испаряющей поверхности, тем быстрее движение молекул и тем большее их число попадает в атмосферу. Встречая сопротивление воздуха, часть молекул возвращается обратно на испаряющую поверхность. Этому уже содержащийся в воздухе водяной пар. При насыщении воздуха водяным паром процесс испарения прекращается.
Скорость испарения зависит от дефицита влажности и от скорости ветра.
Процесс испарения сопровождается понижением температуры испаряющей поверхности. На испарение 1 г воды затрачивается 600 кал, на испарение 1 г льда – на 77 кал меньше.
Испарение с поверхности океана на всех широтах значительно больше, чем с поверхности суши. В течение года оно изменяется мало. При достаточном количестве тепла испарение больше во влажный период, при низких температурах – вообще невелико. В случае отсутствия достаточного количества влаги на поверхности испарение с нее не может быть большим даже при высокой температуре и огромном дефиците влажности.
Влажность воздуха постоянно изменяется в связи с изменением температуры испаряющей поверхности и воздуха, интенсивности испарения и конденсации, переноса влаги в атмосфере. Далее тут: http://cozyhomestead.ru/Voda_79973.html