Объясните закономерность рас природных ресурсов на территории Казахстана​

Природные ресурсы Казахстана богаты и разнообразны. Страна создает конкуренцию на мировом рынке по добыче нефти и минералов. Лесные и водные ресурсы Республики составляют меньшую численность по сравнению с полезными ископаемыми. Рассмотрим основные места размещения природных залежей.

Первый этап расселения, во время которого древние прямоходящие люди начали мигрировать из Восточной Африки в Евразию и осваивать новые земли, начался около 2 млн лет назад и закончился 500 000 лет назад. Позднее древние люди вымирают, и с появлением в Африке человека разумного 200 000 лет назад стартовал второй этап.
Основное расселение людей наблюдалось вдоль устья крупных рек - Тигра, Инда, Евфрата, Нила. Именно в этих местах и возникли первые цивилизации, которые именовались речными. Наши предки выбирали такие участки для того, чтобы разбить населенные пункты, которые впоследствии станут центрами государств. Их жизнь была подчинена четкому природному режиму. Весной реки разливались, а потом, когда они подсыхали, на этом месте оставалась благодатная влажная почва, идеально.

Навколо планети Марс обертаються два природні супутники — Фобос і Деймос. Після відкриття Галілеєм у 1610 році 4 супутників Юпітера астрономи вважали, що кількість супутників зростає вдвічі при переході до більш далекої планети Сонячноі системи. Оскільки у Землі був відомий один супутник — Місяць, а у Юпітера — 4, вважалося, що у Марса повинно бути 2 супутники. Про це написав Джонатан Свіфт у повісті «Подорож Гулівера на летючий острів Лапута». Дивним чином ця безпідставна з наукової точки зору гіпотеза справдилася.

Супутники Марса були відкриті в 1877 році американським астрономом Асафом Голлом, і названі на честь давньогрецьких міфологічних богів Фобоса та Деймоса

Обидва супутника обертаються навколо своїх осей з тим же періодом, що й навколо Марса, тому завжди повернуті до планети однією й тією ж стороною. Припливна дія Марса поступово сповільнює рух Фобоса, що врешті-решт призведе до падіння супутника на Марс. Деймос, навпаки, віддаляється від Марса. Першим передбачив, що Марс має супутники, Йоганн Кеплер 1610 року. У спробах розшифрувати анаграму Галілея про кільця Сатурна («Найвищу планету потрійною гаю») Кеплер вирішив, що Галілей виявив супутники Марса. 1643 року монах-капуцин Антон Марія Ширл стверджував, що бачив «марсіанські місяці». 1727 Джонатан Свіфт у «Мандрах Гуллівера» описав два маленьких супутники Марса, які були відомі астрономам острова Лапута. Вони оберталися навколо Марса за 10 і 21,5 годин. Про ці ж супутники 1750 року згадав Вольтер у романі «Мікромегас». 10 липня 1744 року німецький капітан Кіндерман повідомив, що обчислив орбітальний період марсіанського супутника, котрий дорівнював 59 годинам 50 хвилинам і 6 секундам. 1877 року американській астроном Асаф Холл, працюючи у військово-морський обсерваторії США з найбільшим у країні 26-дюймовим рефрактором Кларка, нарешті знайшов Фобос та Деймос, два маленьких супутники Марса. Їх орбітальні періоди виявились близькими до періодів, які запропонував Свіфт на 150 років раніше.

Объяснение:

перекладеш в перекладачі