Які пристосування до життя мають тварини у верхніх поясах гір?2. Яке господарство веде населення у горах? Чому саме ці види господарювання?3. Чому з підняттям у гори змінюються ґрунти та рослинний покрив?4. Чому в Альпах відсутній гірський пояс тропічних вічнозелених лісів?5. На скільки Гімалаї вищі за Альпи? Користуючись мал.. на с. .. розкажіть, як змінюються висотні пояси в Гімалаях.6. У Гімалаях висотна поясність представлена всіма висотними поясами Землі. Жодні гори світу не мають такого різноманіття ландшафтів. Поміркуйте, які два основні чинники обумовили цей планетарний максимум.​

Гірський регіон не без підстав відносять до слаборозвинених регіонів,

враховуючи низький рівень урбанізації, потенціал підприємництва,

відносно слабкий рівень економічного розвитку і високий рівень

безробіття населення. Значною мірою це пов’язано з його периферійністю, невигідністю географічного розміщення, а відповідно, труднощами з

комунікативною доступністю, віддаленістю від головних ринків, слабкими

зв’язками з центром. «Для території Українських Карпат характерні складні

структурні проблеми, зокрема в області економічного розвитку, ринку

праці, соціального стану населення, екології та природокористування»[3].

Гірські території Українських Карпат на відміну від височин і низин

характеризуються багатьма особливими ознаками, які визначають

параметри виробництва, форми господарської активності, а також

економічний розвиток регіону в цілому. Суттєвою ознакою гірських земель

є велика вертикальна мінливість і крутизна території. Висотні відмінності

знаходять своє відображення у наявності різних кліматично-рослинних

поясів. Крутизна схилів території Карпат впливає на пропорції між орними

землями, зеленими угіддями, багаторічними насадженнями і лісами.

Відмінності у висоті місцевості, відповідно і особливості ландшафту

(територіально-природного комплексу) створюють разом із тим нові

шанси для місцевих жителів у сфері несільськогосподарського розвитку,

зокрема існують великі можливості для розвитку туризму, рекреації та

надання оздоровчих послуг. Складність природних умов у горах істотно

обмежує можливості вибору форм та видів господарської діяльності,

негативно впливає на зайнятість горян. Це стало причиною низьких доходів

жителів гір, погіршення демографічної ситуації, зростання соціальної

напруженості, відтоку населення з гірських сіл та їх спустошення.

Необхідність зупинки цих явищ обумовлена не тільки загрозою втрати

«культурного а й економічними та екологічними причинами[

Компас - устройство ориентироваться на местности.Изобрели в 16-17 веках в Европе

Предположительно, компас был изобретён в Китае при династии Сун и использовался для указания направления движения по пустыням (подробнее см. четыре великих изобретения). В Европе изобретение компаса относят к XII—XIII вв., однако устройство его оставалось очень простым — магнитная стрелка, укрепленная на пробке и опущенная в сосуд с водой. В воде пробка со стрелкой ориентировалась нужным образом. В начале XIV в. итальянец Флавио Джойя значительно усовершенствовал компас. Магнитную стрелку он надел на вертикальную шпильку, а к стрелке прикрепил лёгкий круг — картушку, разбитую по окружности на 16 румбов. В XVI в. ввели деление картушки на 32 румба, и коробку со стрелкой стали помещать в кардановом подвесе, чтобы устранить влияние качки корабля на компас. В XVII в. компас снабдили пеленгатором — вращающейся диаметральной линейкой с визирами на концах, укрепленной своим центром на крышке коробки над стрелкой. 
Слово «компас», по-видимому, происходит от старинного английского слова compass, означавшего в XIII—XIV вв. 

Компас - устройство ориентироваться на местности.Изобрели в 16-17 веках в Европе

Предположительно, компас был изобретён в Китае при династии Сун и использовался для указания направления движения по пустыням (подробнее см. четыре великих изобретения). В Европе изобретение компаса относят к XII—XIII вв., однако устройство его оставалось очень простым — магнитная стрелка, укрепленная на пробке и опущенная в сосуд с водой. В воде пробка со стрелкой ориентировалась нужным образом. В начале XIV в. итальянец Флавио Джойя значительно усовершенствовал компас. Магнитную стрелку он надел на вертикальную шпильку, а к стрелке прикрепил лёгкий круг — картушку, разбитую по окружности на 16 румбов. В XVI в. ввели деление картушки на 32 румба, и коробку со стрелкой стали помещать в кардановом подвесе, чтобы устранить влияние качки корабля на компас. В XVII в. компас снабдили пеленгатором — вращающейся диаметральной линейкой с визирами на концах, укрепленной своим центром на крышке коробки над стрелкой. 
Слово «компас», по-видимому, происходит от старинного английского слова compass, означавшего в XIII—XIV вв.