СЮДА ОТ МНЕ ОЧЕНЬ Завдання №2.Виберіть декілька правильних відповідей. 1. З наведеного переліку географічних об’єктів виберіть назви озер: а) Чорне; б) Байкал; в) Танганьїка г) Міссісіпі; д) Каспійське; е) Дрейка. 2. Виберіть поняття, що характеризують режим річки: а) живлення; г) межень; б) паводок; д) заплава; в) водоспад; е) льодостав. 3. Які з перерахованих гірських порід є водопроникними: а) глина; г) глинистий сланець; б) граніт; д) гравій; в) пісок; е) галька.

ответ: 1.б,в,д) 2.а,д,в) 3. д,в,е)

Объяснение:

2.1 Почвозащитные севообороты. Чтобы защитить почвы от разрушения, необходимо правильно определить состав возделываемых культур, их чередование и агротехнические приемы. При почвозащитных севооборотах исключают пропашные культуры (так как они слабо защищают почву от смыва, особенно весной и в начале лета) и увеличивают посевы многолетних трав, промежуточных подсевных культур, которые хорошо защищают почву от разрушения в эрозионно опасные периоды и служат одним из лучших окультурирования эродированных почв. На склонах крутизной до 3—5° со слабо- и среднесмытыми почвами, где появляется опасность проявления эрозии, предпочтение в севооборотах отдают травам и однолетним культурам сплошного сева. На более крутых склонах (крутизна 5—10°), в основном со средне- и сильносмытыми почвами, в севооборотах увеличивают посевы многолетних трав и промежуточных культур, которые хорошо защищают почву от эрозии.

2.2 агротехнические противоэрозионные мероприятия. Почвы на склонах резко отличаются от почв на равнинных участках, поэтому и приемы земледелия в первом случае должны иметь специфический характер. Наиболее простыми мероприятиями по регулированию поверхностного стока талых вод являются вспашка, культивация и рядовой посев сельскохозяйственных культур поперек склона, по возможности параллельно основному направлению горизонталей. Один из наиболее эффективных почвозащитных приемов на склоновых землях — замена отвальной вспашки обработкой почвы без оборота пласта.

2.3 лесомелиоративные противоэрозионные мероприятия. В комплексе мер, направленных на борьбу с водной и ветровой эрозией почв, важное место принадлежит агролесомелиорации из-за ее дешевизны и экологической безвредности. Созданием защитных лесонасаждений занимаются в россии более 500 предприятий. Ими заложено 2,8 млн. Га на землях сельхозпользования, в основном в районах с интенсивным ведением сельского хозяйства. Основными лесомелиоративными противоэрозионными мероприятиями являются: создание водорегулирующих лесополос в малолесных районах, создание водоохранных лесных насаждений вокруг прудов и водоемов, сплошные противоэрозионные лесопосадки на сильноэродированных крутосклонных и бросовых землях, непригодных для использования в сельском хозяйстве.

2.4 водорегулирующие лесополосы. Закладываются на эродированных склонах, используемых под сельскохозяйственные культуры, и предназначены для перевода поверхностного стока во внутрипочвенный. Число лесополос и расстояние между ними зависят главным образом от крутизны и длины склона: с увеличением крутизны расстояние между лесополосами уменьшается. Располагаются водорегулирующие лесополосы вдоль горизонталей. Ширина полос должна быть не менее 12,5 м. Сокращение или прекращение смыва почвы и улучшения водного режима водорегулирующими полосами повышают продуктивность сельскохозяйственных угодий в полтора-два раза.

2.5 водоохранные лесные насаждения вокруг прудов и водоемов. Создаются для защиты берегов от разрушения, водоемов — от заиления продуктами эрозии. Ширина водоохранных лесных насаждений (полос) вокруг прудов и водоемов в зависимости от крутизны склона и механического состава почвы колеблется от 10 до 20 м.

2.6 лесомелиоративные противоовражные мероприятия. Лесомелиоративные противоовражные мероприятия проводятся для приостановления роста и закрепления действующих оврагов с целью перевода поверхностного стока во внутрипочвенный, увеличения противоэрозионной устойчивости почвы, распыления поверхностного стока и скрепления почвенного грунта. Лесомелиоративные почвозащитные насаждения повышению эффективности всех мероприятий единого противоэрозионного комплекса. Применяются два вида насаждений:

а) приовражные, прибалочные и надвершинные лесонасаждения;
б) облесение сетевого фонда — дна и откосов оврагов, балок.

Объяснение:

кольорова металургія України, порівняно з виробництвом чорних металів, в Україні розвинута менше і представлена лише деякими її галузями, що зумовлено відсутністю великих покладів руд кольорових металів, але залишатися досить потужним промисловим утворенням. За даними статистики, в галузі налічується більше 60 підприємств різних форм власності, а завдяки позитивній кон'юнктурі світового ринку кольорових металів, галузь має перспективи подальшого розвитку. Майже 80% продукції підприємств кольорової металургії йде на експорт унаслідок невисокого внутрішнього споживання. Однак з кожним роком ситуація в плані розвитку внутрішнього споживання поступово поліпшується.

Кольорова металургія в Україні представлена комплексом підприємств, які здійснюють видобування, збагачення, металургійну переробку руд кольорових і рідкісних металів, включаючи виробництво сплавів, прокат кольорових металів і переробку вторинної сировини. Характерними рисами кольорової металургії є, по-перше, необхідність і наявна можливість комплексного використання рудної сировини, отримання з неї поряд з основним металом й інших компонентів; по-друге, висока здатність комбінування виробництва з іншими галузями. Наприклад, титаномагнієве виробництво комбінується (поєднується) з випуском титанових білил, хлору, соляної кислоти, емалей; виробництво глинозему та алюмінію з нефелінової сировини варто поєднувати з виробництвом цементу та соди. Виший рівень кооперування кольорової металургії з іншими виробництвами, забезпечує його більший економічний ефект. Підприємства кольорової металургії в своєму розміщенні орієнтуються на сировинний фактор (мідь, нікель, ртуть) та енергетичний (цинк, алюміній, магній).

Сировинна база кольорової металургії України, представлена видобутком різноманітних руд, зокрема, алюмінієвих і таких, що містять в собі титан, цирконій, магній, ртуть, германій, графіт, нікель, золото, уран, скандій і гафній. Знайдені і вивчені родовища таких нетрадиційних для України копалин, як берилій, ніобій, тантал, рідкоземельні метали, мідь, свинець, цинк і молібден.