21. Ресурсы, используемые для отдыха, туризма, лечения? 1) Производственные; 2) Рекреационные; 3) Водные; 4) Климатические; 5) Лесные.

ответ:Климатические;

Объяснение:

Основні історичні типи етносів:

- Рід — форма спільності людей, заснована на кровній спорідненості.

- Плем'я — об'єднання декількох родів, що має загальну мову, територію, уподобання та звичаї. Рід і плем'я зароджу­ються, існують при первісному суспільстві.

-Союз племен. На цьому етапі відбувається перше значне ослаблення принципу кровної спорідненості. Союзи утворю­ють як племена, що мають значне генетичне споріднення, так і племена, генетично далекі одне від одного. Деякі вчені вва жають типовим для такої стадії розвитку людства союз різних племен, що мають культури, які досить розрізняються. Одна з них може бути «набіговою», для якої характерна більшою мірою не трудова, виробнича майстерність, а військова. Союз племен — це перша велика група людей, у якій вже не здійс нюється безпосередній контакт всіх членів даної спільноти з усіма іншими. Таким чином, тут різко зростає вплив політич­ного чинника утворення спільноти.

- Народність — форма язикової, територіальної, економіч ної та культурної спільності людей, що складається з виник ненням приватновласницьких відносин, характерна для рабов­ласницького та феодального суспільств. Формуванню народ­ностей сприяє більш складна й чітка організаційна структури суспільства, більш розвинені політичні форми.

- Нація — тип етносу, що виникає в період подолання фео­дальної роздробленості та інтенсивного розвитку капіталістич­них відносин. До характерних ознак нації, що відрізняють її від народностей, можна в першу чергу віднести:

- уніфікацію мови, головним чином у процесі поширення її літературної форми через систему освіти, літературу й засоби масової інформації;

- розвиток професійної культури й мистецтва;

-формування соціально-класового складу, що відповідає епосі промислово-культурного розвитку, через певну форму державності або значно розвинений рух за її досягнення, а та­кож визначення економічної спільності в рамках своїх націо­нальних держав.

-Сьогодні у світі співіснують різні історичні типи етносів. На­самперед це нації (ця форма домінує), народності, збереглися подекуди й більш давні форми — племена та рудименти роду.

-При визначенні етносу ми звернули увагу на ті ознаки, чин­ники, які впливають на утворення етносів. Однак що лежить в основі механізму формування етносу? Якими є головні п ри­чи ни їх виникнення та розвитку? Відомо кілька концепцій, що дають відповіді на питання про причини і механізми виникнен­ня, формування та розвитку етносу.

-Теорії примордиалістського (об'єкти­вістського) підходу припускають, що ет­нічна ідентичність ґрунтується на природному зв'язку людини з групою або відповідною культурою. Прихильники примордиалізму вважають етнос і етнічність реально існуючими феноменами, що мають об'єктивну основу в природі або суспільстві. На підставі існування етносу всі тео­рії примордиалістського підходу можна поділити на два напря­ми — природний та еволюційно-історичний.

-Природний напрям. Його послідовники вважають етнос первозданним (примордиальним, споконвічним) утворенням, заснованим на спільних предках, належності до однієї раси, функціонуванні певних біологічних механізмів. Прихильники цього напряму пояснюють етнічність за до еволюцій­них ідей, тобто як явище, детерміноване генетичними та геогра­фічними чинниками, інтерпретуючи етнічність як «розширену родинну групу» або як «розширену форму родинного відбору та зв'язку»

Объяснение:

При воцарении Петра русской промышленности, собственно говоря, не существовало и в России был только один крупный негоциант: царь. Во времена дуумвирата Петра и Иоанна, крупное вознаграждение было обещано капитану французского корабля за ввоз в страну белой бумаги, вина и еще некоторых других товаров, которые трудно было получить иным Петр, ограничивший сначала свою деятельность производством предметов, относящихся к мореплаванию: парусного полотна, селитры, серы, кожи, оружия, постепенно и отчасти помимо воли, тоже расширил ее сферу. Мы видим его фабрикантом коломянки в Петербурге, бумаги в Дудергофе, сукна почти повсеместно.К несчастыо, все эти учреждения далеко не процветали.