яка наука вивчає взаємодію в межах ланцюжка "Природа - Населення - Господарство"​

Мировое хозяйство — это совокупность исторически сложившихся в результате общественного разделения труда отдельных отраслей хозяйства, связанных между собой системой международного разделения труда и международных экономических отношений. На рубеже XVIII-XIX веков в странах Европы развивается машинная индустрия, потребовавшая ввоза огромных масс сырья и продовольствия. Машинной индустрии, как считают многие специалисты, принадлежала главная роль в формировании мирового хозяйства. Возникновение колониальной системы превращению экономики колониальных стран в аграрно-сырьевые придатки империалистических держав. Итак, мировое хозяйство сложилось к концу XIX века в результате развития машинной индустрии, транспорта и мирового рынка. До начала XX века мировое хозяйство характеризовалось только одним центром — Европой. Затем образовался второй центр, который вскоре стал главным, — США.

3)Чинники розміщення:

І)Теплові (ТЕС) = 1)сировинний ( паливний ) = в районах видобутку палива і поблизу річок (перевозити паливо в декілька разів дорожче, ніж передавати електроенергію)

2)на споживача = побли­зу великих міст, промислових підприємств.

ІІ) Атомні електростанції (АЕС) = 1)споживач (значні споживачі, проб­леми з традиційними паливними ресурса­ми)

2)водний = наявність значних запасів водних ресурсів для охолодження реакторів

ІІІ)Гідроелектростанції (ГЕС) = значні гідроенергоресурси = на річках ( переважно гірських).

ІV)Альтернативні = ВЕС ( вітрові електростанції)в районах з великою швидкістю та постійністю вітру); СЕС ( сонячні електростанції) в районах з значною кількістю сонячної енергії; ГеЕС (геотермальні електростанції) в сейсмічних районах .