Өз таңдауың бойынша дүние жүзіндегі 5 елдің демографиялық көрсеткіштерін салыстыру арқылы болашаққа олардың халық санының өсуіне болжам жасап көр. ​

Объяснение:

Населення Землі — популяція людей на планеті Земля. Чисельність населення планети на 1 липня 2020 року становила 7 794 798 739 осіб[3]. Згідно з підрахунками ООН чисельність населення Землі сягнула 7 млрд осіб 31 жовтня 2011 року[4][5]. Чисельність людства стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 18,6 ‰, смертність — 7,8 ‰, природний приріст — 10,8 ‰ . Середня густота населення планети у 2020 році становила 52 особи/км². П'ять з шести континентів планети здавна заселені людством. Антарктида через власну віддаленість і суворий клімат не має постійного населення дотепер. Найбільш заселена Азія, найменш — Австралія з Океанією. Загалом в Азії проживає понад 60 %, тільки в одних Китаї та Індії — 35 % населення планети . Демографічні й соціологічні дослідження ведуться як на рівні національних державних і науково-освітніх установ, так і рядом міжнародних організацій та відповідними інституціями ООН. Згідно з рекомендаціями ООН держави повинні проводити переписи власного населення не рідше ніж раз на десятиліття .

1)Географическая оболочка - это целостная оболочка Земли, охватывающая нижнюю часть атмосферы, верхнюю часть литосферы, всю гидросферу и биосферу (не имеет четко определенных границ, там зародилось и развилось жизни на Земле, активно изменяется внешний вид)

2)Проявлением целостности географической оболочки является система круговоротов. Все оболочки Земли охватывает большой круговорот воды. В процессе биологического круговорота зеленые растения преобразуют энергию Солнца в энергию химических связей.

3)Закон географической зональности гласит: природные комплексы закономерно сменяют друг друга, подчиняясь изменению климатических характеристик. Эти природные комплексы называются природными или физико-географическими зонами. Зональность - изменение природных компонентов и природного комплекса в целом от экватора к полюсам. 

4) Потому что в верхних слоях атмосферы и в нижней части литосферы невозможно существование живых организмов (биосфера полностью входит в состав географической оболочки)

5) Шарообразная форма планеты является основной причиной географической зональности, т.к. в зонах выше и ниже экватора, по мере удаленности от него, возрастает угол падения солнечных лучей и часть солнечной энергии возвращается в космос, а в зоне экватора (т.е. центральная часть земного шара) Земля находится под прямым углом по отношению к Солнцу