1) отметь красным карандашом границы литосферных плит 2) отметь красной ручкой названия литосферных плит

Рослини магнолія, секвоя, карликова береза, бук американський, акація, опунція, агава. твариний світ  фауна більшої, позатропічної частини мате­рика має значну схожість з фауною аналогічних частин євразії. характерні тварини тундрової зони — північний олень (кариб), білий ведмідь, песець, лемінг, заєць-біляк, біла сова, біла куріпка. вівцебик зустрічається тільки на півночі канадського арктичного архіпелагу, у ґренландії. найбільш типові пред­ставники тайги — це лось, олень вапіті, американська куниця, бурий ведмідь, канадська рись, росомаха, бобер, деревний ди­кобраз, ондатра, куниця, червона білка, велика летяга. чисель­ність тварин, особливо хутрових звірів, різко скоротилася. ще більш постраждала фауна змішаних і широколистяних лісів, що включала ряд оригінальних видів (наприклад, віргінський олень, скунс, сіра лисиця, червона рись, сіра білка, кріт зірко­рил, із птахів — вилкохвостий лунь, дика індичка). частіше зустрічаються ховрахи, землерийки, лісові бабаки.у субтропі­ках, на південному сході материка, зустрічаються представники тропічної фауни — алігатор, кайманові черепахи, ібіси, фламін­го, пелікани, колібрі, каролінський папуга. значно винищені тварини степів і лісостепів — бізон (зберігся тільки в заповідни­ках), антилопа-вилоріг, олень-мазам (зберігся в горах найбільш багатий тваринний світ вологих екваторіальних і тропічних лісів. на деревах живуть тварини з чіпкими хвостами — цебуси, або чіпкохвості мавпи (ревуни, капуцини, уа-карі, павукоподібні та і карликовий і чотирипалий мурахоїди, опосуми, чіпкохвості дикобрази, кінкажу, лінивці; безліч дрібних мавпочок сімейства ігрункових. добре повзають по деревах представники котячих — ягуар, оцелот. дуже багата орнітофауна (ендемічні тукани, гоацин, гокко, гриф урубу, папуги ара, амазона та інші, численні колібрі — у південній америці їх 319 видів). фауна плазунів — змії (наприклад, удави, отруйні бушмейстери, або суруруку, аспіди, карарака), ящірки (ігуани, сцинки, ядозуби), деревні земноводні та особливо комахи — фауна метеликів одна з найбагатших у світі; жуків — 100 тис. видів (у т.ч. кукухо і вусаньтитан довжиною до 15 см). у водоймах живуть ламантини, річковий дельфінів, ендемічні анаконди, каймани, хижа піранья, електричний вугор (близько 2000 видів риб — третина прісноводної фауни сві койот, лисиця прерій; чисельні гризуни (ховрашки, лугові собачки), степові тхори, борсук, мішковий пацюк і птахи (земляна сова, луговий тетерев та і для гірничо-лісових ландшафтів кор­дильєр характерні товсторіг, або сніжний баран, ведмідь грізлі (зберігся на алясці). на пустельних-степових плоскогір’ях чис­ленні плазуни, у тому числі отруйні — гримуча змія і ящірка ядозуб; ящірка фринозома, степовий удав і деякі інші. у цен­тральній америці, вест-індії, зокрема на півдні мексикансько­го нагір’я, переважають тропічні тварини, у тому числі півден­ноамериканські — броненосці, мавпи, кажани, колібрі, папуги, черепахи, крокодили, ящірки та ін.на території північної америки створено 55 національних парків (у тому числі 19 у канаді, 27 у сіла, 6 у мексиці і 3 на кубі), в яких поєднуються охорона флори та фауни і добре розвинутий туризм. найбільш відомі національні парки: єллоустонський, великий каньйон, йосемітський, банф, джаспер, секвоя.а пд америки 

1)градусная сетка – это система меридианов и параллелей. меридианы представляют собой невидимые линии, которые пересекают нашу планету вертикально по отношению к экватору. меридианы начинаются и заканчиваются на полюсах земли, соединяя их. параллели – невидимые линии, которые проводят условно параллельно экватору. градусной сетке мы можем вычислить долготы и широты объекта на карте, а значит узнать его расположение.   1  широта— угол между местным направлением зенита и плоскостью экватора, отсчитываемый от 0 до 90° в обе стороны от экватора.   2  долгота — угол между плоскостью меридиана, проходящего через данную точку, и плоскостью начального нулевого меридиана, от которого ведётся счёт долготы. 2) широта и долгота- это координаты, с которых можно определить местонахождение объекта на поверхности.