Выясните различия в проведении границ часовых поясов в разных районах мира и объясните их. 3. Вычислите разницу в местном времени между Киевом и Львовом.СоветникШаг первый: определите долготу городов с точностью до минут.Шаг второй: вычислите разницу в долготе между этими городами (в градусах и минутахШаг третий: вспомните, что Земля вращается на 1 ° (или 60 ') по 4 мин, что составляет 240с, и вычислите, время соответствует оборота на 1 ".Шаг четвертый: переведите разницу долгот в разницу во времени (в минутах и ​​секундах).4. Вычислите поясное время Сиднея, если в Киеве 12:00 дня (время года - зима), то есть действует зимний (поясной) время.СоветникШаг первый: определите, в котором часовом поясе расположена основная часть территории Украины и восточная часть Австралии.Шаг второй: вычислите разницу в поясном времени между этими районами.Шаг третий: определите, город расположен восточнее (в нем время будет больше).Шаг четвертый: выполните действия (сложение или вычитание) с имеющимися у вас данными о времени и полученным результатом (результат второго шага).5. Можно ли определить различия в географической долготе между двумя пунктами, если известно разницу в местном времени между ними? Проведите такие вычисления, если известно, что в Киеве местное время составляет 12 ч 00 мин, а в Харькове - 12 ч 20 мин.6. На меридиане 180 только начался новый день. Определите местное время г.. Полтава (34 ° 33? Вост. Д.).исследованиеПланирование маршрута путешествия странами мира с определением разницы во времени в них по сравнению с киевским1. Выберите страны, которые вы хотели бы посетить (желательно, чтобы некоторые из них были в Западном полушарии).2. Составьте маршрут, по которому вы определите очередность их посещения.3. Используя карту часовых поясов мира, выясните, в которых поясах расположены эти страны (в том числе с учетом границ).4. Определите разницу в поясном времени в них по сравнению с киевским (возьмитево внимание, в какое время года происходит путешествие, и выясните существования летнего времени в каждой из стран).5. В заключении укажите, как и для чего необходимо знать разницу в поясном времени между странами.З’ясуйте відмінності в проведенні меж годинних поясів у різних районах світу та поясніть їх пожулуйста..3. Обчисліть різницю в місцевому часі між Києвом і Львовом.ПорадникКрок перший: визначте довготу міст із точністю до мінут.Крок другий: обчисліть різницю в довготі між цими містами (у градусах і мінутах).Крок третій: пригадайте, що Земля обертається на 1° (або 60′) за 4хв, що становить 240с, та обчисліть, який час відповідає оберту на 1′.Крок четвертий: переведіть різницю довгот у різницю в часі (у мінутах і секундах).4. Обчисліть поясний час Сіднея, якщо в Києві 12 година дня (пора року – зима), тобто діє зимовий (поясний) час.ПорадникКрок перший: визначте, у якому годинному поясі розташована основна частина території України та східна частина Австралії.Крок другий: обчисліть різницю в поясному часі між цими районами.Крок третій: визначте, яке місто розташоване східніше (у ньому час буде більшим).Крок четвертий: виконайте дії (додавання чи віднімання) із наявними у вас даними про час та отриманим результатом (результат другого кроку).5. Чи можна визначити розбіжності в географічній довготі між двома пунктами, якщо відомо різницю в місцевому часі між ними? Проведіть такі обчислення, якщо відомо, що в Києві місцевий час становить 12 год 00 хв, а в Харкові – 12 год 20 хв.6. На меридіані 180 щойно розпочався новий день. Визначте місцевий час м. Полтава (34°33? сх. д.).ДослідженняПланування маршруту мандрівки країнами світу з визначенням різниці в часі в них порівняно з київським1. Виберіть країни, які ви хотіли б відвідати (бажано, щоб кілька з них були в Західній півкулі).2. Складіть маршрут, за яким ви визначите черговість їх відвідування.3. Використовуючи карту годинних поясів світу, з’ясуйте, у яких поясах розташовані ці країни (у тому числі з урахуванням кордонів).4. Визначте різницю в поясному часі в них порівняно з київським (візьмітьдо уваги, у яку пору року відбувається мандрівка, і з’ясуйте існування літнього часу в кожній із країн).5. У висновку зазначте, як і для чого необхідно знати різницю в поясному часі між країнами.​

1.Води суходолу Визначення Води суходолу — води рiк, озер, болiт, льодовикiв, штучних водойм, каналiв.

2.У залежності від рельєфу місцевості, в межах якої течуть річки, вони поділяються на гірські і рівнинні. ... На рівнинних річках чергуються ділянки розмиву русла і акумуляції наносів, в результаті яких утворюються осередки і перекати, а в гирлах — дельти. Іноді відгалужені від річки рукави зливаються з іншою річкою.

3.Найбільші річки Європи – Дунай та Ельба – не витримують спеки. В Румунії рівень води в Дунаї знизився вдвічі, а в одному з болгарських сіл — аж до 32 сантиметрів

4.Дніпро бере початок в невеликому болоті Аксенінський мох на південному схилі Валдайської височини біля села Бочарово Смоленської області Росії. Зі схилів Валдайської височини витікає також Волга, Західна Двіна, Ловать, Сясь та Молога. Впадає Дніпро в Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря.

6.Щоб визначити, права чи ліва притока річки, треба стати обличчям до гирла річки (вниз за течією). Тоді з правого боку буде права притока, а з лівого-ліва

9.Найвищий водоспад України — Учан-су, висота 98 м. (Кримські гори). Найвищий водоспад Українських Карпат — Прутський, повна висота 80 м. Найвищий однокаскадний водоспад Українських Карпат — Ялинський, висота бл. 26 м.

Объяснение:

Сільське господарство - найдавніша галузь матеріального виробництва і особлива галузь економіки. Адже воно займається вирощуванням культурних рослин (рослинництво) і розведенням і вирощуванням домашніх тварин (тваринництво). Тим самим сільське господарство забезпечує населення продуктами харчування і, водночас, промисловість - сировиною.

У сільськогосподарському виробництві зайнята приблизно половина економічно активного населення світу. Але в країнах, що розвиваються, цей показник становить 2/3 і більше, тоді як у розвинутих країнах - менше 10 %, а у США і деяких країнах Західної Європи - тільки 2-3 %.

Сільське господарство так чи інакше розвивається майже в усіх країнах. Найбільшими виробниками сільськогосподарської продукції є найбільші за розмірами й кількістю споживачів країни, як-от: США, Канада, Бразилія, Китай, Індія. Однак у країнах, що розвиваються, переважає внутрішнє споживання продукції, тоді як економічно розвинуті країни є найбільшими експортерами сільськогосподарських товарів. Водночас економічно розвинуті країни є найбільшими імпортерами сільськогосподарської продукції, оскільки мають надзвичайно місткий споживчий ринок.

Співвідношення двох головних галузей сільського господарства - рослинництва і тваринництва - залежить від цілого ряду чинників. Перш за все напрямок господарства визначають природні умови, які можуть накладати суттєві обмеження на певні види сільськогосподарських виробництв, сприяючи водночас розвитку інших. Велика роль також належить рівню індустріалізації країни, що може забезпечити високомеханізоване господарство. Подекуди розвиток тих чи інших галузей сільського господарства визначається етнічними й релігійними особливостями країни. Так, наприклад, іслам забороняє вживання свинини, а індуїзм - убивати корів. Так само вкрай рідко вбивають велику рогату худобу деякі африканські народи.

Загалом, рослинництво переважає у більшості країн, що розвиваються. Виняток становлять країни тропічних пустель, де надзвичайно мала площа орних земель, а також південноамериканської пампи (Аргентина, Уругвай), де розвивається високотоварне тваринництво. Натомість в економічно розвинутих країнах перевага надається тваринництву.

У сільському господарстві економічно розвинених країн переважає високотоварне агропромислове виробництво. Це означає, що фермери виробляють таку кількість сільськогосподарської продукції, яка значно перевищує їхні потреби.

У країнах, що розвиваються, переважає дрібнотоварне сільське господарство. Фермери мають змогу продавати лише незначну частку своєї продукції. Виробництво здебільшого орієнтується на задоволення власних потреб фермерських господарств у продуктах харчування.

У сільському господарстві деяких країн, що розвиваються, поширена плантаційна система. її запровадили португальці ще в XIV ст. на тропічних островах західноафриканського узбережжя. Плантації — це великі сільськогосподарські підприємства, які спеціалізуються на вирощуванні одного тропічного продукту, наприклад кави або какао, для постачання його на ринок.

Описуючи нинішній стан сільського господарства світу, часто вживають поняття "зелена революція". Чому "зелена"? Тому що зелений колір — це колір сільського господарства. Чому революція? Тому що в сільському господарстві відбуваються широкомасштабні перетворення на основі сучасної агротехніки.

Зараз триває новий етап "зеленої революції", який має назву "біотехнологічна революція". На цьому етапі широко застосовуються біотехнології, комп'ютерні засоби, нов захисту рослин, обробітку ґрунтів тощо.

У результаті проведення "зеленої революції" багато країн, що розвиваються, зуміли повністю задовольнити свої потреби в продуктах харчування за рахунок власного виробництва. Дехто вважає, що "демографічний вибух", характерний для цієї групи країн, не в останню чергу зумовлений "зеленою революцією". Спираючись на її досягнення, деякі країни цієї групи спромоглися навіть перетворитися на експортерів сільськогосподарської продукції.