ответ:
объяснение:
северная америка – третий по площади материк после африки и евразии.
северная америка – материк, включающий в себя 23 государства. самые крупные страны – канада, соединенные штаты америки и мексика.
протяженность материка северная америка с севера на юг составляет 7326 км. находится материк в западном полушарии севернее экватора. его крайние точки:
-северная – мыс мерчисон
-западная – мыс принца уэльского
-восточная – мыс сент-чарльз
-южная – мыс марьято
северную америку омывают тихий, атлантический и северный ледовитый океан. от южной америки она отделена панамским каналом, а от евразии – беринговым проливом.
в северной америке на западе горы, а на востоке – равнины. в основании большей части континента лежит северо-американская платформа, на которой расположена миссисипская низменность, центральные равнины и ступени “гигантской лестницы” великих равнин и равнины северного побережья.
на западе материка расположены кордильеры. если говорить кратко, то кордильеры – это самая большая на земле горная цепь, простирающаяся вдоль окраин северной и южной америк.
в северной америке также много полезных ископаемых. на великих равнинах и миссисипской низменности расположены месторождения нефти, газа, каменного угля. кордильеры богаты цветных металлов, золотом, урановыми . в аппалачах залегают железные руды, каменный уголь.
экваториальный климатический пояс – единственный пояс, в котором не располагается северная америка. огромное значение для климата играют множество факторов: долгота, широта, наличие или отсутствие гор, удаленность от океана.
чем дальше местность находится от атлантического океана, тем меньше количество осадков. в то же время влажные воздушные массы тихого океана влияют на прибрежные склоны кордильер.
в северной америке много рек и озер. к бассейну северного ледовитого океана относится крупнейшая река – маккензи. реки, относящиеся к этой местности в основном равнинные и покрыты льдом 8-9 месяцев в году.
реки бассейна атлантического океана достаточно длинные. самой главной рекой этой территории является миссисипи (3778 км). миссисипи является равнинной рекой, из-за обильных дождей часто переполняется, что вызывает наводнения.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Определите удаленность территории новосибирской области от северного ледовитого океана вдоль 80 в.д. и тихого океана вдоль 55 с.ш.
ответ:
гідросфера — це водна оболонка землі, яка містить всю хімічно не зв'язану воду на земній поверхні в рідкому й твердому агрегатних станах.
вода - найбільш поширена і найбільш незвичайна речовина на землі. лише вода в нормальних земних умовах може перебувати в трьох станах: твердому, рідкому, газоподібному. перехід води з одного стану в інший потребує затрат тепла (випаровування й танення), або, навпаки, ється виділенням відповідної його кількості (конденсація, замерзання). для випаровування 1 г води необхідно витратити 2,5 кдж, на танення 1 г льоду - 335 дж тепла. поглинання, або виділення тепла при переході з одного агрегатного стану в інший, не впливає на температуру води (льоду).
хімічно чиста вода має найбільшу густину при температурі 4°с. при охолодженні нижче цієї температури густина води зменшується, а об'єм збільшується. ця аномалія води відіграє у природі дуже велику роль. при замерзанні водоймищ лід унаслідок зменшення густини залишається на поверхні і захищає воду від подальшого охолодження.
вода у природі не буває хімічно чистою, оскільки вона є сильним розчинником. вона завжди є газово-сольовим розчином різної концентрації.
вода характеризується великою теплоємністю. теплоємність води в 3 тис. раз більша, ніж повітря. це значить, що при охолодженні на 1 °с 1 см3 води на 1°с можна нагріти аж 3 000 см3 повітря. звідси зрозуміле значення океану як акумулятора тепла, його пом'якшуючий вплив на клімат, вода характеризується малою теплопровідністю. тому у нагріванні водоймищ головна роль належить перемішуванню води. завдяки різним властивостям води виникло й розвивалося життя на землі. завдяки їм вода відіграє незамінну роль в усіх процесах, які відбуваються в ічній оболонці.
у водній оболонці виділяються: води світового океану - 1,37млрд. км, підземні води - 60 млн. км3, ґрунтова волога- 82 тис. км3, води на поверхні суші: льодовики - 24 млн. км3, озера - 230 тис; км3; ріки - 1 200 км3 і вода в атмосфері - 14 тис. км3. уся ця вода об'єднується завдяки властивостям види переходити з одного агрегатного стану в інший.
безперервний процес переміщення води під впливом сонячної енергії й сили тяжіння, який охоплює гідросферу, атмосферу, літосферу та організми, називається світовим вологообігом, або кругообігом води.
вода у природі безперервно переходить з одного стану в інший, здійснюючи т. зв. великі й малі кругообіги. випаровування води з поверхні океану, конденсація водяної пари в атмосфері та випадання опадів на поверхню океану утворює малий кругообіг. у тих випадках, коли водяний пар переноситься повітряними течіями з океану на сушу, кругообіг води ускладнюється. частина опадів, яка випала на поверхню суші, випаровується й поступає назад в атмосферу. інша частина стікає в ріки та інші водойми. процес випаровування води і випадання опадів на сушу може повторюватися багаторазово, але в кінцевому результаті перенесена на неї волога знову повертається в океан у вигляді річкового й підземного стоку, завершуючи свій великий кругообіг.
кругообіг відіграє виключно важливу роль у житті планети. здійснюючи перенесення тепла та вологи, він зв'язує земні оболонки і відіграє важливу роль в утворенні комплексної природної оболонки землі. кругообіг води має велике значення для розвитку рослинного світу, формування ґрунтів, розвитку ерозійних процесів. річки виносять в океан твердий зважений матеріал, що сприяє нівелюванню земної поверхні та утворенню осадових порід.
у загальному кругообігу води найбільш рухома атмосферна волога. середній уміст водяної пари в атмосфері становить близько 14 тис. км , а загальна річна кількість опадів на землі - 519 тис. км3. значить, об'єм вологи в атмосфері поновлюється 40 разів на рік. на випаровування опадів витрачається більше 20 % сонячної енергії, яка надходить на землю. але тепло, яке витрачається: на випаровування, вивільняється при конденсації водяної пари. таким чином, кругообіг води ється кругообігом тепла.
вологи в планетарному і в локальному масштабах не залишається незмінним. значна кількість води вилучається з "обігу", затримується в льодовиках. за підрахунками г.к. тушинського (1963) у гірських льодовиках (у вигляді льоду) вода затримується на строк від 8 до, 125 років, а в льодовикових щитах - від 2 до 240 тис. років, протягом яких частки льоду долають шлях від центра шита до його окраїни. згідно м.і. львовича (1967), повний цикл вологообміну у полярних льодовиках триває близько 15 тис. років.
кругообіги води не замикаються на землі. молекули водяної пари, які піднімаються у високі шари атмосфери, під впливом ультрафіолетової радіації сонця на атоми кисню та водню. атоми водню розсіюються у міжпланетному просторі. у свою чергу космос постачає воду на землю, яку містить космічний пил.