Определите расстояние до ближайшего океана.

500 км смотря где ты живешь

Китай володіє величезним ресурсним потенціалом. За сумарними запасами корисних копалин Країна КНР знаходиться на третьому місці в світі. Китай володіє великими запасами вольфраму, олова, сурми, свинцю, ртуті, цинку, молібдену. Кількість рідкоземельних металів перевищує загальний запас інших країн світу. З енергоносіїв в КНР є нафта, вугілля, природний газ, горючі сланці. Китай володіє майже однією третиною світових запасів кам'яного вугілля.

1 земельні ресурси.

Дані про структуру земельних ресурсів Китаю вельми суперечливі. Сумніву не викликає лише загальна площа території (9,6 млн км2, тобто 960 млн га). Приблизно структуру земельних ресурсів КНР можна виглядає наступним чином: рілля - 13%, ліси -14%, степи - 33%, відкриті водні простори - 2%, забудована територія - 3%, пустелі і опустинені землі - 17%. Решта 18% складають льодовики, високогір'я та інші "викидні" землі. Розглянемо ці категорії земель більш детально.

За різними оцінками площа лісів КНР становить від 280 до 400 млн.га. більш точною вважається цифра сучасної площі степів 315-320 млн. га. Степи простягаються смугою довжиною 3000 км через весь Китай від північного сходу на північний захід. Загалом, має місце тенденція до зменшення їх площі. Основним фактором при цьому є опустелюванні. Площа забудови, яка становить 3% території КНР, в цілому має тенденцію до зростання.

2 Водні ресурси.

Сумарні ресурси річкового стоку Китаю становлять 2800 кмі/рік. Це відповідає 6,6% стоку річок усього світу і 19,3% загального стоку річок Азії. За цією ознакою країна займає 5 місце в світі після Бразилії, Росії, Канади і США. У країні налічується понад 1500 річок, що мають площу водозбору понад 1000 кмІ кожна. Більшість річок тече на схід або на південь і відноситься до Тихоокеанського водозбірного басейну, що займає 56,8% площі всієї країни. Найбільш великими річками цього басейну є Янцзи, Хуанхе, Амур, Чжуцзян (Сіцзян, перлова), що протікають у східній частині Китаю. Більше третини площі країни відноситься до басейнів внутрішнього стоку, що охоплює тибетське нагір'я і значну частину Північного Китаю і Сіньцзяну. Тут найбільшою річкою є Тарім. Річки басейну Індійського океану дренують південь тибетського і захід Юньнань-Гуйчжоуського нагір'я. До басейну Північного Льодовитого океану відносяться лише 50 тис. кмІ. Найбільшою річкою цього басейну є Іртиш, верхів'я якого розташовані в КНР.

Китай має безліч озер. Серед них 2848 природних озер з площею понад 1 кмІ кожне, в тому числі 130 озер, що мають акваторію понад 100 кмІ. Більшість озер розташоване в басейні середньої і нижньої течії р.Янцзи і на Цинхай-Тибетському плато.

Площа китайських морів (в межах 12-мильної зони) дорівнює 348,09 тис. кмІ, а площа виключної економічної зони (200 миль від узбережжя) становить 3,2 млн. кмІ, при цьому довжина берегової лінії перевищує 30 тис. км.

Растительность (флора) - это исторически сложившаяся совокупность видов (групп) растений, обитающих в данной области. Различают несколько основных типов растительности: древесная, кустарниковая, кустарничковая, травянистая, мохово-лишайниковая, грибы. Кроме того, водная растительность - водоросли. Древесная растительность подразделяется на хвойную и лиственную; хвойная - на темнохвойную (ель, пихта) и светлохвойную (сосна, лиственница, кедр) ; лиственные - на широколиственные (дуб, граб, бук) и мелколиственные (береза, осина) . Совокупность древесных растений называется лесом. Леса могут быть хвойными, лиственными, смешанными, жестколистными. Кустарники также бывают хвойные и лиственные, а кустарники, растущие в пустынях, часто вообще не имеют листьев (саксаул) . Кустарники и деревья, произрастающие в субтропиках, имеют жесткие листья, предохраняющие от испарения, и называются жестколистными. Кустарнички в отличие от кустарников не имеют одревесневшего ствола, у них одревесневает только самая нижняя часть побега, они обычно мелкие.  

Травянистая растительность представлена злаками (ковыль, мятлик) и разнотравьем (цветковые растения) . Мохово-лишайниковая растительность, в свою очередь, состоит из мхов (зеленые, сфагновые) и лишайников (олений мох - ягель) . В зависимости от типа (типов) растительности выделяют наземные открытые и закрытые пространства. К открытым пространствам относятся тундры, степи, луга, полупустыни, пустыни, а к закрытым - леса.  

В течение веков деревья, травы, кустарники при друг к другу и к окружающей среде, образовывая своеобразные «зеленые государства» - растительные сообщества. Каждый вид или группа растений занимает в них строго определенное место, позицию, называемую ярусом. Большинство растительных сообществ состоит из нескольких ярусов. Например, дубовый лес: самый верхний, первый ярус образуют дубы; второй - кустарники (лещина, боярышник, черемуха) - образуют подлесок; третий - кустарнички (ежевика, костяника) ; четвертый - теневыносливые травянистые растения (медуница, колокольчики, ландыш) ; пятый ярус - мхи и лишайники, стелющиеся по земле. Но тип леса определяют доминирующие растения первого яруса - дубы. Каждой природной зоне соответствует определенное растительное сообщество, иногда их несколько. Например, в тайге в зависимости от условий среды обитания различают ельники (темно-хвойную тайгу) и сосняки (светлохвойную) . Количество ярусов в каждом растительном сообществе опять-таки определяется средой обитания и доминантными растениями.