Дано: треугольник abc bc=ac p=3, 4 м bc=1, 3 м найти: ab

        0,8 м

Объяснение:

ВС = АС = 1,3 м    по условию,

Периметр треугольника:

Р = АВ + АС + ВС

АВ = Р - (АС + ВС)

АВ = 3,4 - (1,3 + 1,3) = 3,4 - 2,6 = 0,8 м

Націона́льний па́рк «Йосе́міті» (англ. Yosemite National Park) — національний парк, розташований в округах Маріпоса (англ. Mariposa County) і Туолемі (англ. Tuolumne County) в штаті Каліфорнія, США. Парк займає площу 3081 км² і знаходиться на західних схилах гірського хребта Сьєрра-Невада[2]. Парк відвідують приблизно 3 млн чоловік в рік, більшість з них зупиняються тільки в долині Йосеміті[3]. У 1984 році парк отримав статус Всесвітньої спадщини під егідою ЮНЕСКО, і відтоді користується міжнародним визнанням за вражаючі гранітні скелі, водоспади, річки з чистою водою, гаї секвоядендронів і багату біологічну різноманітність (близько 89% парку вважається зоною дикої природи)[3]. Хоча це не перший парк, що отримав статус національного, з самого заснування будувався з ідеєю саме національного парку, завдяки роботі таких людей, як один з перших захисників ідеї заповідників Джон М'юр, і фактично був першим у світі заповідником[4].

гірській місцевості для в'ючного транспорту можна використовувати коней, ослів, мулів. Ослиний (ішачий) транспорт незамінний при русі по гірських стежках в будь-який час року, в будь-яку погоду і вигідно відрізняється від кінського тим, що не вимагає кування. Осел (ішак) може підняти на в'юку вантаж вагою 50-60 кг, нормальний добовий перехід 20-25 км.

Багато що залежить від витривалості тварин, ступеня навченості, висоти місцевості, крутизни підйомів, спусків і пори року. В середньому при несприятливих умовах, а також на висоті понад 3000 м Всі показники можуть зменшитися в 1,5 рази. Максимальна висота гірських районів, де можуть використовуватися в'ючні підрозділи, - 4500-5000 м.

Гібриди коня і осла (мули і лошаки) ще витривалішими вихідних батьківських форм і мають підвищену життєздатністю. Швидкість руху в'ючного ослячого транспорту по рівній дорозі трохи поступається швидкості кінного в'ючного транспорту (4 км на годину) . Але в горах, завдяки властивій ослу здатності добре працювати на гірських стежках, вона перевищує середню швидкість руху кінного транспорту.

Мул за величиною (по висоті в холці) не поступається в'ючного або обозного коня. Але він легше переносить спеку, менш вимогливий до корму, більш витривалий і спокійний в роботі (абсолютно не боїться пострілів і розривів снарядів) , менш схильний до шлунково-кишковим і експлуатаційним захворювань, особливо хвороб копит.