Основанием прямой призмы является прямоугольник, одна из сторон которого 8см. диагональ основания 10 см. найти площадь полной поверхности призмы, если боковое ребро равно 9см.

найдем вторую сторону. 10^2-8^2=6^2

s=6*8*2=96 площадь оснований

9*(8+10)*2=18*18=324

s=324+96=420

основние - прямоугольник со сторонами 8 см и  √10²-8²=6 см

площадь основания - sосн = 6*8 = 48 см²

площадь боковой поверхности sбок = р*h = 2(a+b)h = 2*(6+8)*9 = 252 см²

s=2sосн + sбок = 48*2 + 252 = 348 см²

Объяснение:

(х – а)² + (у – b)² = R² – уравнение окружности, записанное в общем виде, где (а; b) – координаты центра окружности; R – радиус окружности. Из условия задачи известно, что уравнение окружности проходит через точку 8 на оси Ox, то есть через точку с координатами (8; 0), и через точку 4 на оси Oy, то есть через точку с координатами (0; 4). При этом центр находится на оси Oy, значит, точка (0; b) является центром окружности. Подставляя поочередно координаты этих точек в уравнение, получим систему двух уравнений с двумя неизвестными:

(8 – 0)² + (0 – b)² = R² и (0 – 0)² + (4 – b)² = R²;

(8 – 0)² + (0 – b)² = (0 – 0)² + (4 – b)²;

8² + b² = (4 – b)²;

b² – 8 ∙ b + 4² – 8² – b² = 0;

8 ∙ b = – 48;

b = – 6, тогда, R = 10, и уравнение окружности примет вид:

х² + (у + 6)² = 10².

ответ: х² + (у + 6)² = 10² – уравнение данной окружности.

Відповідь:

Векторний тип даних описується як ім'я базового типу плюс кількість вимірів, наприклад float4. Даний запис означає, що буде виділена пам'ять під чотири змінні типу float, котрі у оперативній пам'яті будуть розташовані підряд. Над векторними типами можна проводити базові математичні операції типу +,-,*,/ також можна проводити операцію присвоєння. Доступ до певного компоненту типу векторна змінна можна отримати через символ «.» після чого вказується ім'я компоненту.

Використання

OpenCL

У OpenCL векторні типи даних можуть будуватися на основі наступних базових типів даних: [u]char, [u]short, [u]int, [u]long, float, double, half [1]. Стандарт визначає наступну кількість вимірів для векторного типу: 2, 4, 8 та 16. У таблиці нижче наведені імена компонентів з вказаними порядком [2].

Ім'я\N 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

floatN v v.x, v.s0 v.y, v.s1 v.z, v.s2 v.w, v.s3 v.s4 v.s5 v.s6 v.s7 v.s8 v.s9 v.sa, v.sA v.sb, v.sB v.sc, v.sC v.sd, v.sD v.se, v.sE v.sf, v.sF

Імена v.x, v.y, v.z, v.w, можуть використовуватися лише у векторах розмірністю 2 та 4.

CUDA

У CUDA векторні типи даних розмірності 2, 3 та 4 можуть будуватися на основі наступних базових типів даних: [u]char, [u]short, [u]int, [u]long, float, а також розмірністю 2 на основі типів: [u]longlong, double[3].

Посилання

OpenCL Vector Data Types. OpenCL documentation. Khronos Group.

OpenCL Vector Dimension. OpenCL quick reference card. Khronos Group.

CUDA Vector Data Types.

Див. також

Добуток Адамара

Структура даних

Пояснення: