1) один из углов прямоугольного треугольника равен 60 градусов, а сумма гипотенузы и меньшого катета- 27см. найдите эти стороны треугольника. 2) в треугольнике авс угол с=90 градусов, угол а=15 градусов, вс=11см. на катете ас отметили точку м так, что угол вмс=30 градусов. найдите отрезок ам

1)угол а=60гр.

угол в=90гр.

ас+ав=26,4см. \

ас- 

1. угол с=90-60=30гр.

2. по свойству прямоугольного треугольника известно, что катет, лежащий против угла в 30 градусов, равен половине гипотинузы.

3. пусть ab=х, тогда ас=2х

2х+х=26,4

3х=26,4

х=8,8 см. (ав)

4. ас=8,8*2=17,6 см.

ответ: =17,6 см.

2)

гипотенуза^2=6^2+8^2=36+64=100

гипотенуза=10см

медиана, проведенная из вершины прямого угла прямоугольного треугольника равна половине гипотенузы. т.е. в данном треугольнике медиана = 10: 2=5см

км^2=12^2+5^2=144+25=169

км=13см.

ответ: 13 см

Привет, вот решение

Построить угол, равный:

а) 30°: б) 60°; в) 15°; г) 120°; д) 150°; е) 135°; ж) 165°; з) 75°; и) 105°

а) План построения:

1)  строим произвольную прямую а и произвольную точку А на прямой а,

2) строим прямую b  что 

3) строим точку В, что ∆АВС - прямоугольный (по построению) и  (по построению), значит   (т.к. катет противолежащий этому углу равен половине гипотенузы).

б) получаем 

(т.к. ∆АОВ - прямоугольный и )

в) делим пополам, получаем 15°.

г)  т.к. 120°=180о-60°, то этот угол построен в п.а) - это угол, смежный 

д)  т.к. 150°= 180°-30°, то этот угол построен в п.а) - это угол смежный 

е)  т.к. 135°=90°+45°, то строим две перпендикулярные прямые и один из полученных прямых углов делим пополам;

ж) т.к. 165°= 180°-15°, то это угол, смежный построенному в п.в), т.е. углу в 15°.

з)  т.к. 75°=90°-15°, то строим угол в 15°, потом строим перпендикуляр к одной из сторон построенного угла, проходящий через его вершину. Один из полученных углов будет 75°.

и) т.к. 105°=90о+15°, то это другой из углов, полученных в пункте

Географічній оболонці притаманні:

цілісність, зумовлена безперервним кругообігом речовини та енергії між її складовими;

нерівномірність розвитку в й часі, зокрема ритміка процесів і явищ, зумовлена головним чином астрономічними і геофізичними факторами;

безперервність розвитку.

Сучасний стан географічної оболонки є результатом її тривалого розвитку, тому її можливо успішно досліджувати лише тоді, коли розглядати природу в її постійному розвитку як ціле, так і за окремими елементами. У такий б можливо зрозуміти закономірності у зв'язках між окремими об'єктами і явищами, передбачати та прогнозувати шляхи подальшого розвитку, уникати негативних наслідків діяльності людини з використання природних ресурсів, раціонально використовувати природні багатства[1].

Основними рисами структури географічної оболонки є ярусність її будови і складна регіональна диференціація, що проявляється у формуванні різних природно-територіальних комплексів. Географічна оболонка є предметом вивчення фізичної географії.