Составьте программу, которая запрашивает три числа и определяет наибольшее из них.

1. У Scratch 2 виконавців також називають спрайтами (англ. sprite — уявний герой). Усі спрайти мають свої властивості: ім'я, положення на Сцені, розміри, напрямок, у якому вони будуть рухатися, колір костюма та інші.

2. Переглянути та змінити значення властивостей об'єктів можна в розділі Інформація або у вбудованому графічному редакторі. Створити новий спрайт або вибрати тло для сцени можна кількома обрати готовий об'єкт із бібліотеки, намалювати у графічному редакторі, уставити з файла, сфотографувати камерою.

3. Сцена має такі властивості: розмір (480 на 360 кроків виконавця) і тло. Якщо вибрати цей об'єкт, то на вкладці Тло можна змінити зображення на тлі Сцени, використавши кнопки на панелі інструментів: обрати з бібліотеки, намалювати у графічному редакторі, завантажити з будь-якого файла з графічним зображенням.

4. обрати готовий об'єкт із бібліотеки, намалювати у графічному редакторі, уставити з файла, сфотографувати камерою.

5. Програмними об'єктами середовища Scratch є спрайти (виконавці) та Сцена. Усі спрайти мають свої властивості: ім'я, положення на Сцені, розміри, напрямок, у якому вони будуть рухатися, колір костюма та інші. Сцена як об'єкт середовища Scratch має властивості Тло та розмір. Кожна із цих властивостей має своє значення.

6. ?

7. Сцена як об'єкт середовища Scratch має властивості Тло та розмір. ... У середовищі Scratch вибрати дії зі спрайтами (вилучити, дублювати, сховати, збільшити, зменшити, переглянути інформацію) можна в контекстному меню об'єкта або в Рядку меню програми.

Объяснение:

Перфокарты впервые начали применяться в ткацких станках Жаккарда  (1808) для управления узорами на тканях. В информатике перфокарты впервые были применены в «аналитической машине» Бэббиджа и в «интеллектуальных машинах» коллежского советника С. Н. Корсакова (1832), механических устройствах для информационного поиска и классификации записей[1]. В конце XIX в. началось использование перфокарт для обработки результатов переписей населения в США (см. табулятор Холлерита).

Бухгалтерские машины (табуляторы) и позднее компьютеры первого поколения, в 1920-х—1950-х годах, использовали перфокарты в качестве основного носителя при хранении и обработке данных. Затем, в течение 1970-х — начале 1980-х годов, они использовались только для хранения данных и постепенно были замещены магнитными лентами. В настоящее время перфокарты не используются нигде, кроме устаревших систем, однако оставили свой след в компьютерной технике: отображаемый по умолчанию текстовый видеорежим дисплеев подавляющего большинства компьютерных устройств содержит по горизонтали 80 знакомест, ровно столько, сколько их было на стандартной перфокарте.

Главным преимуществом перфокарт было удобство манипуляции данными — в любом месте колоды можно было добавить карты, удалить, заменить одни карты другими (то есть фактически выполнять многие функции, позже реализованные в интерактивных текстовых редакторах).

В 2011 году в США всё ещё существовала компания Cardamation, поставлявшая перфокарты и устройства для работы с перфокартами[2]. Об использовании перфокарт в современных организациях сообщалось в 1999[3] и 2012 годах[4].