Есть ТРИ бидона один на 3л второй на 4л, а 3 на 7 литров. 7 литров заполнены доверху . перелей воду так чтобы было 2л, 2л, 3л.

Прикладываю таблицу переливаний изображением.

F = ¬X +Z⇒(X+¬Y)
таблица истинности:
X Y Z     X+¬Y   Z⇒(X+¬Y)    ¬X      F
0  0  0      1             1                1       1
0  0  1       1            1                1       1
0  1  0       0            1                1       1
0  1  1       0            0                1       1
1  0  0      1             1                0       1
1  0  1       1            1                0       1
1 1   0       1            1                0       1
1  1  1      1             1                0       1
F =1 тождественно истинна ,
 так как её значения равны 1 при любых X,Y,Z

Привет

Объяснение:

Присвоєння (англ. assignment) — механізм в програмуванні, що дозволяє динамічно змінювати зв'язки об'єктів даних (зазвичай, змінних) з їхніми значеннями. Строго кажучи, зміна значень є побічним ефектом операції присвоєння, і в багатьох сучасних мовах програмування сама операція також повертає певний результат (як правило, копію присвоєного значення). На фізичному рівні результат операції присвоєння полягає в проведенні запису і перезапису фрагментів пам'яті або регістрів процесора.

Присвоєння — одна з центральних конструкцій в імперативних мовах програмування, ефективно реалізується на фон-Нейманівській архітектурі, яка лежить в основі сучасних комп'ютерів.

В логічному програмуванні прийнято інший, алгебраїчний підхід. Звичайного («деструктивного») присвоєння тут немає. Існують тільки невідомі, які ще не обчислені, і відповідні ідентифікатори для позначення цих невідомих. Програма тільки визначає їхні значення, самі вони сталі. Звичайно, в реалізації програма робить запис в пам'ять, але мови програмування цього не відображають, даючи програмісту можливість працювати з ідентифікаторами постійних значень, а не зі змінними.

В чистому функційному програмуванні не використовують змінні, тому явний оператор присвоєння не потрібен.