Проаналізувати текст, застосовуючи метод індукції змісту ...Також у військовому музеї погони адміралів і генералів Радянської Армії та ВМФ, старших, молодших офіцерів, прапорщиків, шеврони усіх родів військ, шинельні петлиці, нарукавні знаки військових ліцеїв, вищих навчальних закладів України, захисні каски часів Великої Вітчизняної, бойові морські знамена, польові сумки, ордени, медалі, емблеми тощо. Зібрана військова колекція сприяє військово-патріотичному вихованню, знайомить молоде покоління з героїчним минулим нашого народу. Бо ж, як відомо, не знаючи минулого, неможливо створити гідного майбутнього.

Навчання – це невід’ємна частина нашого буття. Але ж який життєвий урок буде найкращим? На мою думку, це поразка, яка навчає цінувати те, що маєш, не повторювати допущених помилок, чого не зможе зробити жодна перемога.

Чому саме поразка? По-перше, невдача змушує йти далі, удосконалюватися. Я вважаю, що це насамперед пов’язано із бажанням людини бути першою. Наприклад, якщо хтось програв у змаганнях, то він неодмінно скаже собі: «Наступного разу я матиму кращий результат!» У цьому разі поразка спонукає більше працювати над собою, своїми вміннями та навичками.

По-друге, детально проаналізувавши причини поразки, можна зрозуміти як діяти далі, не наступивши двічі на одні граблі. Звичайно, це робить не кожна людина, але, на мою думку, при бажанні бути кращим, удосконалюватися, перемогти в майбутньому все можливо.

Хтось може не погодитися, переконуючи в силі перемоги. Я розумію, що тріумф – це також урок, проте винести його в такому випадку складно. Зазвичай, коли таланить, людина розслабляється. Наприклад, після першої перемоги в бою князь Ігор у поемі «Слово о полку Ігоревім» утратив пильність, через що потерпів поразку та був захоплений у полон ворогами. Так тріумф спровокував невдачу.

Отже, недарма писала Ліна Костенко: “Поразка — це наука, ніяка перемога так не вчить”.

Объяснение: