Как написать сочинение на тему путешествие по арабскому миру в каком направлении его описывать кто писал подскажите

Що необхідно для того, щоби пам'ять про видатну особистість сучасності залишилася впродовж наступного тисячоліття, міркує оглядач BBC Future.

Я стою в затишному західному кутку лондонського цвинтаря Хайгейт і розглядаю великий мармуровий надгробок.

У його ногах - скульптура сплячого пса в натуральну величину. Поцяткований часом мармур огортають пагони плюща, крізь які проглядає напис: "Пам'яті Томаса Сейєрса".

Наш екскурсовод запитує, чи чув хтось про цю людину. Усі заперечно хитають головами.

Втім, на момент його смерті все було інакше. Коли Сейєрс пішов з життя взимку 1865 року, він був найвідомішим спортсменом вікторіанської доби, хоча починав свій життєвий шлях простим неписьменним каменярем.

Він став першим чемпіоном Англії з боксу без рукавичок, а його останній бій, який він провів переважно однією рукою на ринзі в Гемпширі, дивилися тисячі глядачів.

Серед уболівальників, яких привезли на спеціально зафрахтованих потягах, були Чарльз Діккенс та Вільям Теккерей.

Ваша харизма в тому, як і що ви говорите

Бій відвідав й тодішній прем'єр-міністр Великої Британії лорд Пальмерстон. Парламент офіційно скоротив свій робочий день, а королеву Вікторію мали особисто повідомити про результати бою.

Коли за кілька років Томас Сейєрс помер, попрощатися з ним прийшли 100 тис. людей, і похоронна процесія розтягнулася на кілька кілометрів.

На цвинтарі утворився хаос - люди видиралися на дерева та витоптували надгробки, намагаючись краще роздивитися, що відбувається.

Лише 152 роки по тому його слава перетворилася на пил. Ім'я Сейєрса, звичайно, відоме історикам та шанувальникам боксу, але усім решті - ні.

Безжалісний хід часу не пощадив й багатьох інших відомих особистостей, які досягли запаморочливих вершин слави за своє життя, але після смерті канули в забуття.

Серед них - грецька поетеса Сапфо або улюбленик Нерона гладіатор Спікул

Зарождение науки в Казахстане началось в начале XX века, когда были созданы Уральская ветеринарная станция (1897 г.), Красноводопадская семеноводческая станция (1909 г.). Позже к ним добавились Уральская опытная сельскохозяйственная станция (1914 г.), Алма-атинский санитарно-бактериологический институт (1925 г.).

К 40-м гг. в республике работали 12 вузов, 11 научно-исследовательских и проектно-технологических организаций, 2 проектных института, 2 сельскохозяйственных опытных станции, 6 заводских научно-исследовательских и конструкторских подразделений, ботанический сад и зоологический парк в г. Алма-Ате.

Эти научно-исследовательские организации в основном решали вопросы развития сельского хозяйства и здравоохранения. Начавшийся быстрый подъем производительных сил республики потребовал более интенсивных исследований по проблемам и других отраслей народного хозяйства и внедрения их результатов. В связи с этим созданная в 1932 г. казахстанская база Академии наук СССР, имевшая два сектора - зоологический и ботанический, в 1938 г. была преобразована в Казахский филиал Академии наук СССР, в котором перед началом Великой Отечественной войны работали 100 научных сотрудников, в том числе 3 доктора и 14 кандидатов наук.

За годы войны в составе филиала были образованы 13 научно-исследовательских институтов и его работниками проведены подготовительные мероприятия к организации АН КазССР. В этот период в развитии науки казахстанским ученым большую оказали академики В.А. Обручев, С.И. Вавилов, И.П. Бардин, В.Л. Комаров, И.Ф. Григорьев.

31 мая 1946 г. директивными органами республики было принято постановление "Об учреждении Академии наук Казахской ССР". Был утвержден первый состав Академии наук, в который вошли видные деятели науки, техники и культуры Казахстана, академики М.О. Ауэзов, А.Б. Бектуров, И.Г. Галузо, М.И. Горяев, А.К. Жубанов, Н.Г. Кассин, С.К. Кенесбаев, Н.В. Павлов, М.П. Русаков, К.И.Сатпаев, Н.Т.Сауранбаев, Г.А.Тихов, В.Г. Фесенков, С.В. Юшков.

Первым президентом Академии наук Казахстана был избран К.И. Сатпаев, который в этом же году стал действительным членом Академии наук СССР.

В период до 80-х г. развитие экономики в Казахстане имело более высокие темпы, чем в целом по Союзу. Этот процесс сопровождался и интенсивным научно-техническим прогрессом. За эти годы коллективам ученых и специалистам предприятий Казахстана за разработку и внедрение достижений науки и техники были присуждены Ленинские и Государственные премии.

Найди нужное, сделац ответ лучшим