Назовите годы правления екатерины великой

Екатери́на ii великая (урождённая софия августа фредерика анхальт-цербстская, нем. sophie auguste friederike von anhalt-zerbst-dornburg, в православии екатерина алексе́евна; 21 апреля (2 мая) 1729, штеттин, пруссия — 6 (17) ноября 1796, зимний дворец, петербург) — императрица всероссийская с 1762 по 1796 годы. дочь мелкого владетельного князя священной римской империи, екатерина пришла к власти в ходе дворцового переворота, свергнувшего с престола её непопулярного мужа петра iii. екатерининская эпоха ознаменовалась максимальным закрепощением крестьян и всесторонним расширением привилегий дворянства. границы российской империи были значительно раздвинуты на запад (разделы речи посполитой) и на юг (присоединение новороссии). система государственного впервые со времени петра i подвергнута реформированию. в культурном отношении россия окончательно вошла в число великих европейских держав, чему немало способствовала сама императрица, увлекавшаяся деятельностью, собиравшая шедевры живописи и состоявшая в переписке с французскими просветителями. в целом политика екатерины и её реформы вписываются в русло просвещённого абсолютизма xviii века.

это освободительная война россии против наполеоновской армии.в свою очередь вторжение войск наполеона было вызвано стремлением французской буржуазии к мировому господству,обострением -французских отношений,отказ россии участвовать в континентальной блокаде(торговая блокада великобритании, объявленная наполеоном).основные события 1812 года: 12 июня переход французских войск через неман(около 610 тысяч человек.) 4-6 июля смоленское сражение,неудачное стремление наполеона разгромить основные силы войск,8 августа-назначение главокомандующим кутузова. 26 августа- бородинское сражение.1 сентября -совет в филях,решение кутузова оставить москву,вступление французов в москву.2-6 сентября - москвы.сентябрь-октябрь кутузов проводит тарутинский марш-бросок.вынуждает французов оставить москву, уйти из неё и отступить по старой смоленской дороге,развертывание партизанской войны.14-16 ноября сражение при березине.ноябрь-декабрь - гибель французской армии.14 декабря изгнание остатков француской армии из россии.

християнство як вчення, як ідеологічна система, як релігія запроваджене на русі 988 року за часів князювання володимира святославовича, його прийняття було закономірним для тогочасного розвитку давньоруського суспільства, підготовленим усім ходом історії та об'єктивними потребами доби. язичництво становило собою ідеологію первісного суспільства, русь же наприкінці x ст. була суспільством класово розшарованим, антагоністичним. вона потребувала релігії, яка б об'єднала всі давньоруські племена. з іншого боку, релігії, яка б підтримувала суспільно-економічні процеси класового ранньофеодального суспільства, підносячи авторитет князя і зміцнюючи його владу. в цьому полягало внутрішньополітичне значення християнства як державної релігії київської русі. таким же значним за своїм змістом було й зовнішньополітичне значення прийняття християнства.

християнство формувалося не як регіональна, а як світова релігія, що відігравала роль стимулюючого фактора міжнародного і міждержавного культурного спілкування. отже, русь, прийнявши християнство, змогла наблизитися до надбань європейської культури, тим самим поглиблюючи і розвиваючи свою власну.

соціокультурними наслідками прийняття християнства були:

забезпечення етнокультурної єдності всіх племен і земель київської русі.

на основі християнства відбувається становлення нового типу державності в київській русі. державність на русі значною мірою набуває візантійських форм. установлюється тісний взаємозв'язок між світською та церковною владою, за верховенства першої.

прийняття християнства сприяло становленню міської культури у власне сільськогосподарській країні.

значним культурним переворотом було введення єдиної писемності. під впливом християнства розвивалися книжкова справа, література, історія, філософія, з'явилися перші літописи, церковна література. у школах навчалися люди з різних верств населення.

церква сприяла створенню на русі чудової архітектури, мистецтва (особливо іконографії). більшість камяних споруд, збудованих протягом х-хіі ст. на русі, були храми, щедро прикрашені монументальним і станковим живописом. прийняття християнства сприяло розвитку зодчества й живопису у середньовічних їх формах, проникненню візантійської культури як спадкоємиці античної традиції.

прийняття християнства означало зміну всього ладу життя. тепер центром суспільного життя стала церква. вона проповідувала нову ідеологію, прищеплювала нові ціннісні орієнтири, виховувала нову людину. християнство робило людину носієм нової моралі, заснованої на культурі совісті, яка витікає з євангельських заповідей.