Направление общественно-политического движения, представителем которой была группа "гомон"​

Традиція вимагала від лицаря виконання чималих речей. лицар повинен був знати багато питань релігії і етикет. разом з цим, він повинен був володіти «сім'ю рицарськими чеснотами». у них входило наступне: верхова їзда; фехтування; майстерне поводження із списом; плавання; охота; гра в шашки; вигадування і спів віршів. поряд з цим, важливе місце в традиціях займало присвячення в лицарі. воно символізувало входження людини в новий стан. причому, рицарство в середні віки вважалося привілейованим станом. особливою традицією був удар мечем по плечу. до традиції лицарів відносився і турнір, в ході якого показувалася військова виучка і хоробрість вершників. рицарські традиції складалися поступово і не відразу. вони весь час накопичувалися і знаходили своє віддзеркалення в реальності. так, наприклад, кодекс честі для лицаря грунтувався на наступному. він спирався на принципі вірності сюзерену, тобто панові вершника. але далеко не завжди ідеальне уявлення про лицаря збігалося з реальністю. грабіжницькі походи цього стану не несли добра. вони лише руйнували чужі землі і грабували святині.

Пётр 1 - представитель династии Романовых. Был провозглашён царём в 10-летнем возрасте, стал править самостоятельно с 1689 года. Формальным соправителем Петра был его брат Иван (до своей смерти в 1696 году).

С юных лет проявляя интерес к наукам и заграничному образу жизни, Пётр первым из русских царей совершил длительное путешествие в страны Западной Европы. По возвращении из него, в 1698 году, Пётр развернул масштабные реформы российского государства и общественного уклада. Одним из главных достижений Петра стало решение поставленной в XVI веке задачи: расширение территорий России в Прибалтийском регионе после победы в Великой Северной войне, что позволило ему принять в 1721 году титул российского императора.